La métaphore, une question de vie ou de mort ?

Landheer, Ronald

doi:10.4000/semen.2368

Cited by 9 publications

(3 citation statements)

References 6 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Là, les mots qui posent problème sont : « exercer » et « comprendre », ils sont employés selon des sens qui ne sont plus usités. Cette phrase signifie : « un esprit qui m'est étranger tourmente un corps qu'il a envahi » (Landheer, 2002) (il faut connaître le latin classique pour pouvoir comprendre une telle construction).…”

Section: -2 : Ambiguïté : Une Forme De Jeu Du Langageunclassified

Impact de l’ambiguïté linguistique dans un acte communicationnel : entre sens et interprétation

MERINE,

BELBAHI,

CHOUCHANE

2020

jlc

View full text Add to dashboard Cite

Le langage sert à communiquer mais surtout à signifier. Toute interaction langagière comporte en elle un travail de construction du sens à travers lequel se dessine la figure du sujet aussi bien communiquant qu’interprétant. L’un et l’autre formant les instances communicatives sont confrontés à respecter le pacte communicationnel qui répond au principe de coopération (Grice, 1976). Or toute coopération ne peut s’effectuer que par le biais d’une intercompréhension. Mais le langage hétéroclite (Saussure) ne fonctionne pas selon une constance structurelle (logique) du fait de la présence d’ambiguïtés dans sa composante intrinsèque et extrinsèque, ce qui expliquerait le problème du sens dans tout acte interprétatif. Abstract Language is used to communicate but above all tosignify. All linguistic interaction involves in itself a work ofconstructing the meaning through which the figure of the subject is drawn, both communicating and interpreting. Both ofthem forming the communicative bodies are confronted with respecting the communication pact which responds to the principle of cooperation (Grice, 1976). However, all coopera-tion can only take place through mutual understanding.But the heterogeneous language (Saussure) does not function according to a structural (logical) constancy because of the presence of mbiguities in its intrinsic and extrinsic component, which would explain the problem of meaning in any interpretative act.

show abstract

Section: -2 : Ambiguïté : Une Forme De Jeu Du Langageunclassified

Impact de l’ambiguïté linguistique dans un acte communicationnel : entre sens et interprétation

MERINE,

BELBAHI,

CHOUCHANE

2020

jlc

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“… 4 Dead metaphors in texts can even be activated by promotive contexts. On this, see Landheer ( 2002 ). …”

mentioning

confidence: 99%

Metaphors as models: Towards a typology of metaphor in ancient science

Humar

2021

HPLS

View full text Add to dashboard Cite

Metaphors play a crucial role in the understanding of science. Since antiquity, metaphors have been used in technical texts to describe structures unknown or unnamed; besides establishing a terminology of science, metaphors are also important for the expression of concepts. However, a concise terminology to classify metaphors in the language of science has not been established yet. But in the context of studying the history of a science and its concepts, a precise typology of metaphors can be helpful. Metaphors have a lot in common with models in science, as has been observed already. In this paper, therefore, I suggest a typology of metaphor in ancient science to fill this terminological gap by using concepts applied to the classification of models in science, as coined by Rom Harré. I propose to differentiate between homeoconceptual metaphors (with the same conceptual frame between source and target) and paraconceptual metaphors (mapped via a different conceptual frame). Furthermore, functional and structural aspects of metaphors in ancient science are taken into account. Case studies from ancient texts displaying metaphors in ancient science are presented and classified following the outlined typology of metaphors.

show abstract

“…Окремо виділяють «métaphore morte» («мертва метафора»), тобто метафора, яка настільки увійшла в повсякденний вжиток, що лексикалізувалася, тобто втратила своє метафоричне навантаження і більше не сприймається як слово у конотативному значенні [14]. Це такі вислови, як «un pied d'une table», «un nez d'une bouilloire», «les ailes d'un avion» тощо.…”

unclassified

Expression and Functioning of Secondary Nomination on Different Levels of Language in Policultural Space

Gurmak¹

2018

NzNuOAF

View full text Add to dashboard Cite

Гурмак Юлія Михайлівна, викладач французької мови Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу ВИРАЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ НА РІЗНИХ РІВНЯХ МОВИ У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ Статтю присвячено дослідженню проблеми вторинної номінації на різних рівнях мови як системи. Вперше проведено порівняльний аналіз трактування феномену вторинної номінації вітчизняними та іноземними вченими та простежено різницю у застосуванні термінів на позначення цього явища. З'ясовано, що на лексико-семантичному рівні вторинна номінація є як процесом, так і результатом надання об'єктові ще однієї назви з іншою мотивованістю. Зазначено, що семантичний ракурс розгляду вторинної номінації заснований на зсуві сем. Вказано способи формування нових вторинних номенів. Проаналізовано вираження вторинної номінації на граматичному рівні. Пояснено різні види цього феномену та описано їхні функції у речені / тексті / дискурсі. На стилістичному рівні охарактеризовано такі засоби вторинної номінації як стилістична анафора, метафора, метонімія, перифраз та їхні різновиди. Підвиди метафори проілюстровано прикладами з французької мови. Здійснено детальний аналіз функцій стилістичних вторинних номенів. Описано прагматичний та когнітивний аспекти функціонування вторинних номенів у мові. Ключові слова: вторинна номінація, вторинний номен, анафора, метафора, перифраз. Гурмак Юлия Михайловна, преподаватель французского языка Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа ВЫРАЖЕНИЕ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ВТОРИЧНОЙ НОМИНАЦИИ НА РАЗНЫХ УРОВНЯХ ЯЗЫКА У ПОЛИКУЛЬТУРНОМ ПРОСТРАНСТВЕ Статья посвящена исследованию проблемы вторичной номинации на разных уровнях языка как системы. Впервые проведен сравнительный анализ трактовки феномена вторичной номинации отечественными и иностранными учеными и прослежено разницу в применении терминов для обозначения этого явления. Выяснено, что на лексико-семантическом уровне вторичная номинация является как процессом, так и результатом предоставления объекту еще одного названия с другой мотивированностью. Отмечено, что семантический ракурс рассмотрения вторичной номинации основанный на сдвиге сем. Указаны способы формирования новых вторичных номенов. Проанализированы выражение вторичной номинации на грамматическом уровне. Объяснено различные виды этого феномена и описаны их функции в предложении / тексте / дискурсе. На стилистическом уровне охарактеризованы такие средства вторичной номинации как стилистическая анафора, метафора, метонимия, перифраз и их разновидности. Подвиды метафоры проиллюстрировано примерами из французского языка. Осуществлен подробный анализ функций стилистических вторичных номенов. Описаны прагматичный и когнитивный аспекты функционирования вторичных номенов в языке.

show abstract

La métaphore, une question de vie ou de mort ?

Cited by 9 publications

References 6 publications

Impact de l’ambiguïté linguistique dans un acte communicationnel : entre sens et interprétation

Impact de l’ambiguïté linguistique dans un acte communicationnel : entre sens et interprétation

Metaphors as models: Towards a typology of metaphor in ancient science

Expression and Functioning of Secondary Nomination on Different Levels of Language in Policultural Space

Contact Info

Product

Resources

About