Страхування здійснюється з метою залучення та акумулювання коштів страховиками для виконання зобов’язань перед своїми клієнтами, а також для подальшого інвестування в розширення страхової діяльності та розвиток економіки країни. Успішна діяльність страхових компаній значною мірою залежить від рівня їх фінансового стану, тобто фінансової стійкості та платоспроможності. Фінансовий стан страхової компанії характерний показниками, які описують її здатність до розвитку й успішної роботи в конкурентному ринковому середовищі. Стійкий фінансовий стан страховика є запорукою розвитку в умовах ринкової економіки і забезпеченням стійкості розвитку страхового ринку країни. Охарактеризовано ключові відмінності категорій «фінансова стійкість» та «платоспроможність» страховика. Зауважено, що в наукових публікаціях відсутня погодженість щодо визначення поняття «платоспроможність», здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення цього терміна. Окрім того, не всі дослідники у своїх пропозиціях враховують наявність страхової складової. Аргументовано необхідність впровадження інноваційних підходів до показників оцінки фінансової стійкості та платоспроможності страхової організації. Ринок страхування в Україні перебуває в процесі вдосконалення та поліпшення. Інтеграція у Європейський Союз та імплементація директив сприяє покращанню страхування. У статті проаналізовано необхідність впровадження нових директив ЄС, що регламентують питання ринку страхування, методів оцінювання платоспроможності страховика. Визначено, що однією з особливостей нових положень Директив ЄС є ризикоорієнтований підхід до оцінювання платоспроможності страховика. Здійснено порівняння принципів здійснення оцінки платоспроможності страховика за двома підходами – Solvency I та Solvency IІ, визначено їх вимоги, механізми їх впровадження та вірогідні перспективи і можливі труднощі з впровадженням цієї методики оцінки платоспроможності в практичну діяльність страхових компаній.
