Local memory on war, German occupation and postwar years

Penter, Tanja; Titarenko, Dmitrii

doi:10.4000/monderusse.7550

Cited by 1 publication

(1 citation statement)

References 1 publication

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Пошук осіб, інтерв'ю з якими покладено в основу зазначеної статті, здійснювався в рамках різних наукових проектів, результати яких відображено в низці публікацій (Penter, 2010;Penter and Titarenko, 2011;Пентер и Титаренко, 2013;Титаренко, 2014). Автори спілкувалися як із респондентами-волонтерами, що Всесвітня історія добровільно погодилися поділитися своїми життєвими спогадами після відповідного звернення, так і з тими, хто став респондентом випадково.…”

unclassified

Wehrmacht soldiers in the perception of the population of the occupied Donbass (based on the analysis of oral history interviews)

Penter¹,

Tytarenko²

2019

Skhid

Self Cite

View full text Add to dashboard Cite

У статті на основі матеріалів понад 90 інтерв'ю, проведених авторами протягом 2001-2018 років на території Донбасу зі свідками нацистської окупації, проаналізовано специфіку сприйняття місцевим населенням німецьких військовослужбовців. Висвітлено особливості усноісторичних джерел, ступінь їх репрезентативності, фактори, що впливали на наративи респондентів, зокрема в умовах сучасного воєнного конфлікту на території Донбасу. Автори визначають чинники формування образу німців, розглядають практики взаємовідносин місцевого населення та окупантів, констатують, що вони не завжди відповідали усталеним в історіографії стереотипам. Зазначено, що усноісторичні джерела надають дослідникам унікальну можливість охарактеризувати окупацію і як особисте переживання, і як історичний феномен. Ключові слова: нацистська окупація; Донбас; вермахт; зона військової адміністрації; усна історія; повсякденне життя.Постановка проблеми і стан її дослідження. Відразу ж після війни американськими дослідниками було проведено анкетування 1000 переміщених із території СРСР осіб, які пережили німецьку окупацію. На питання, чи змінилося ставлення населення до німців за час окупації, 728 осіб відповіли "так" і 85 -"ні". На питання "хто з німців, на вашу думку, поводився якнайкраще?" 162 особи висловилися за цивільних службовців, 545 за солдатів-фронтовиків, 69 -за гарнізонні війська і тільки 10 -за СС і СД (Якобсен, 1995: 69). Результати опитування дають чітке уявлення про те, що абстрактний ворог у свідомості населення, що пережило війну, набув настільки чіткі риси, що вони дали можливість навіть типологізувати його, при цьому критерієм виступив суб'єктивний фактор -ставлення до населення.Війни, як відомо, відіграють особливу роль у продукуванні спрощених та емоційних уявлень як про себе, так і про чужих, причому навіть серед фахівців-істориків. Так, тривалий час у радянському героїзованому історичному дискурсі з властивою йому однозначністю й емоційністю оцінок німці, з якими взаємодіяло місцеве населення в роки війни, найчастіше характеризувалися за допомогою дегуманізованих дефініцій -"гітлерівський нелюд, бузувір", "фашистський кат" і под. Безумовно, геноцид єврейського населення та радянських військовополонених, голод у містах, прилюдні страти заручників чи радянських підпільників, знущання над цивільним населенням, ставлення до жителів окупованих територій як до "недолюдей" (Untermenschen) є неодмінними ознаками особливо трагічної для народів СРСР підокупаційної дійсності.У той же час процеси деідеологізації історичної на-Історія України 1 Автори висловлюють щиру вдячність Канадському інституту українських студій Альбертського університету (Canadian Institute of Ukrainian Studies, CIUS) за підтримку в проведенні польових досліджень на території Донбасу у 2015-2016 рр. Історія України

show abstract

unclassified