Manuels de français langue étrangère et pratiques des enseignants

Abstract

Recherches en didactique des langues et des cultures Les cahiers de l'Acedle 12-2 | 2015 La fabrique de l'action enseignante Manuels de français langue étrangère et pratiques des enseignants

French textbook. Concept and structure (based on the textbook of V.V. Khmel «Communication in the field of international economic relations»)

“…Аналіз останніх джерел і публікацій. Засновник дидактики Я. Коменський називав підручник основним джерелом знань із будь-якої навчальної дисципліни, вітчизняне визначення підручника тлумачить поняття як навчальне видання, що містить у повному обсязі систематизований виклад навчальної дисципліни (Вибрані педагогічні твори, 1940), тоді як наша сучасниця М. Бенто представляє підручник як ілюстрацію дидактичного процесу транспонування, медіацію між контекстом, науковими знаннями та професійною практикою, стандартизованим виданням, який є водночас інструментом для підготовки самих викладачів і, навіть, додатковим засобом підвищення їх кваліфікації (Bento, 2015).…”

“…Отже, підручник -це навчальна книга, у якій викладаються основи знань з певного предмету на рівні сучасних досягнень науки й культури відповідно до освітніх стандартів і програм; основний навчальний засіб у спільній діяльності викладача і студента, спрямованій на вивчення мови та формування навичок/компетентностей міжкультурного спілкування. Створені до цього часу підручники, в тому числі зарубіжні, не відповідають в достатній мірі вимогам сучасної програми з підготовки фахівця вищої освіти у ЗВО України, що також є причиною деяких існуючих різноманітних факторів, які впливають на практику використання підручників викладачами французької мови як іноземної (Bento, 2015).…”

Histoire(s) et traditions éducatives dans l’enseignement-apprentissage du FLE en Hongrie : représentations en tension

“…Ces derniers ont été menés auprès d'enseignants de français et de concepteurs de manuels d'origine hongroise travaillant dans l'enseignement secondaire et appartenant à différentes générations. Autrement dit, il ne s'agira pas ici d'analyser des manuels selon leur inscription dans une méthodologie d'enseignement particulière comme le font par exemple Puren (2009), Riquois (2010) et Bento (2013, 2015, mais de se concentrer sur la réception des manuels par les enseignants et sur ce qui fait sens pour eux à l'aune de leur biographie personnelle et des événements historiques qui la marquent. Pour ce faire, je présenterai d'abord quelques repères sur l'histoire de la Hongrie depuis la Première Guerre mondiale en m'intéressant plus particulièrement aux politiques éducatives à l'égard des manuels d'enseignement.…”