Метою роботи було перевірити здатність ендотеліального моноцитактивуючого фактора ІІ (EMAP II) впливати на вільнорадикальний стан серця і судин, на відновлення спряженого стану конститутивних ізоформ NO-синтаз (сNOS)
ВСТУПВ частині І ми показали, що одним із ме-ханізмів розвитку порушень редокс-ста-тусу клітин серця і судинної стінки, що зумовлюють дисфункцію цих органів за гіпертензії, може бути індукція неспряженого стану конститутивних NO-синтаз (еNOS і/ чи nNOS), яка супроводжується знижен-ням конститутивного синтезу оксиду азоту (NO) і зростанням утворення супероксид-аніона ( • О 2 -) і його токсичних похідних -пероксинітриту (ONOO -) та гідроксильного аніон-радикала ( • OH). В умовах окисного стресу відбувається глутатіонування SH-груп цистеїну в молекулі ендотеліальної NOS (еNOS) окисненим глутатіоном, що і спричи-няє її неспряження [1][2][3]. Дані останніх дос-лід жень свідчать, що неспряження еNOS мо же бу ти також результатом впливу активованих при запаленні моноцитів [4]. Саме здатність акти вувати ендотеліальні клітини і моноцити спо ну кала авторів, які вперше описали ен-дотеліальний моноцитактивуючий фак тор ІІ (EMAP II), назвати його таким чином [5]. Крім того, було показано, що він відіг-рає важливу роль у розвитку запалення, апоптозу та ангіогенезу [6], а також здатен збільшувати проникність кровотканинного бар'єра [7]. Ці властивості EMAP II спону-кали дослідників до вивчення його як мож-ли вого протипухлинного агента [8] чи зас то сування його блокади для активації ан-гіо генезу та покращення функції серця при експе риментальному інфаркті міокарда [9]. З