Methodics of forming country-specific competence for future foreign languages teachers at secondary education establishments (linguistic aspect)

Abstract

Dezutter) дослідників виявив недостатній ступінь розробки зазначеної проблеми, що обґрунтовує її актуальність. Найбільш нагальною вважаємо необхідність формування лінгвокраїнознавчої компетенції саме майбутніх учителів іноземних мов, які у процесі власної педагогічної діяльності транслюватимуть свої знання учням. Установлено, що єдине визначення лінгвокраїнознавчої компетенції наразі відсутнє. Систематизація існуючих дефініцій поняття «лінгвокраїнознавча компетенція» уможливила вироблення робочого визначення для цієї розвідки. У ході дослідження окреслено структуру лінгвокраїнознавчої компетенції. На позначення її елементів мови послуговуються лексичними одиницями з національно-культурним компонентом семантики, а саме -національними реаліями, конотативною та фоновою лексикою. Детально представлено методику опрацювання лексики з національно-культурним компонентом семантики у процесі лекційних і практичних занять із «Практичного курсу англійської / німецької / французької мови», «Країнознавство Англії / Німеччини / Франції» та «Лінгвокраїнознавство Англії / Німеччини / Франції». Акцентовано увагу на використанні у ході роботи текстів лінгвокраїнознавчого характеру, аудіо-та відеоматеріалів, навчальних віртуальних турів, що відповідають певній розмовній темі. Описано етапи роботи над лексичними одиницями з національно-культурним компонентом семантики та організації навчального віртуального туру. Застосування названих вище матеріалів сприяє активізації навчальної та пізнавальної активності майбутніх учителів іноземних мов закладів загальної середньої освіти. Ключові слова: майбутній учитель іноземних мов, професійна підготовка, міжкультурна комунікація, лінгвокраїнознавча компетенція, заклад загальної середньої освіти.