Modeling the System of Social Stability Through the Food Safety Paradigm

Abstract

On a country-wide scale, the problem of food security is closely connected with the general doctrine of national security. The article analyzes the causes and factors of the features and patterns of food security issues as a component of international economic security; the essence and content of food security as an integral part of socioeconomic development in the context of international economic security are presented. The purpose of the article is to determine the influence of economic and social factors on the level of food security of the population. The methodic of work is based on the construction of a correlation-regression model of the influence of a certain range of factors on food safety of households in the context of providing social stability. During the study it was used the information obtained from official statistical sources and respondents survey. The results of the study represent the dependence of the food security of the population of Italy and Ukraine on such factors as the level of income, the importance of value when choosing products, the availability of family members who are starving, etc.

Innovative management of the production risks of agricultural enterprises

“…The production activity of agricultural enterprises, unlike other spheres of their activity, is closely related to the processes of their safe economic development in the institutional environment. The institutional environment of agriculture embodies formal and informal institutions that develop normative regulators of the agrosystem of agricultural enterprises, activate their economic opportunities and minimize potential production risks (Ciccullo et al 2019;Hodgson, 2000). The formal institutions of agriculture that influence the activation of the agricultural system of agricultural enterprises include: the institution of ownership, the institution of state regulation, the institution of entrepreneurship, the institution of contract (agreement), the institution of competition, and the institution of knowledge.…”

Заходи Щодо Скорочення Втрат Продовольства Та Харчових Відходів В Україні

“…Із цієї причини ФАО, за оцінками якої втрати після збору врожаю становлять 15 % від загального виробництва, створила Спеціальну програму дій щодо запобігання втратам продовольства з метою скоротити їх на 50 %. Однак Програма не дала очікуваних результатів: дослідження показали, що через два десятиліття післязбиральні втрати становили від 13 до 22 % виробництва для рису, від 15 до 18 % для кукурудзи, від 8 до 27 % для проса та сорго [15]. Дані ФАО про післязбиральні втрати у 2011 р. не демонструють значного поліпшення: втрати продовольства у Європі та Північній Америці становлять 280-300 кг на рік на душу населення (при виробництві продовольства для споживання людиною близько 900 кг на рік на душу населення), а в країнах на південь від Сахари, Африки та Південної / Південно-Східної Азії втрати становили 120-170 кг на рік на душу населення (при виробництві продовольства для споживання людиною близько 460 кг на рік на душу населення) (табл.…”