Modern Methods of Intracardiac Hemodynamics and Cardiac Deformability Assessment in Pregnant Women With Dilation Cardiomyopathy Syndrome

Abstract

Цель. Поиск возможных дополнительных дифференциально-диагностических критериев у пациенток с синдромом дилатационной кардиомиопатии (СДКМП) на основе оценки результатов деформации миокарда (ДМ) в режиме монито-ринга. Материал и методы. Обследовано 28 беременных с СДКМП, из них 10 -в возрасте 29±5,8 лет с постмиокардитическим кардиосклерозом и СДКМП, и 18 -без указаний на перенесенный миокардит и СДКМП в анамнезе. Группу конт роля составили 30 беременных пациенток с нормальной систолической и насосной функцией сердца и не измененной геометрией левого желудочка (ЛЖ). Всем пациенткам проводился суточный мониторинг ЭКГ и артериаль-ного давления. УЗИ сердца выполнялись по общепринятому протоколу в B-режиме, режимах импульсного и постоянного допплера, цветового доп-плеровского картирования с оценкой размеров полостей, внутрисердечной гемодинамики, давления в стволе легочной артерии и продольной, радиаль-ной, циркулярной глобальной систолической ДМ и скорости смещения соот-ветствующих волокон миокарда ЛЖ. Результаты. У беременных 1-й и 2-й гр. отмечены достоверные нарушения показателей силы и скорости миокарда наряду с негативным ремоделирова-нием полости ЛЖ по сравнению с гр. контроля. При сравнении между собой показателей 1-й и 2-й гр. было выявлено достоверное снижение продольной и циркулярной глобальной систолической ДМ у пациенток 1 гр. Заключение. Кроме оценки анатомии, внутрисердечной гемодинамики, систолической и насосной функции сердца у беременных с СДКМП целесо-образно использовать дополнительные диагностические критерии в виде показателей продольной, радиальной, циркулярной глобальной систоличе-ской ДМ. Aim. The search for plausible additional criteria of diagnosis in patients with the syndrome of dilation cardiomyopathy (SDCMP) on the basement of deformity of myocardium (MD) assessment results in life mode. Material and methods. Totally, 28 pregnant with SDCMP studied, of those 10 at the age 29±5,8 y. with postmyocarditis cardiosclerosis and SDCMP, and 18 -without anamnestic data of myocarditis or SDCMP. Controls consisted of 30 pregnant women with normal systolic and pumping heart function, and non-changed geometry of the left ventricle (LV). All patients underwent 24-hour ECG and blood pressure monitoring. USE of the heart was done by the common protocol in B-regimen, impulse and continuous Doppler, color Doppler with chambers size measurement, intracardiac hemodynamics, pressure in pulmonary artery stem, and longitudinal, radial and circular global systolic MD and velocity of the shift of respective LV myocardial fibers.Results. In the pregnant of 1st and 2nd groups there were significant disorders of the force and velocity of myocardium, together with negative remodeling of LV chamber, comparing to the controls. While comparing the parameters of 1 and 2 groups, there was significant decrease of longitudinal and circular global systolic MD in patients of the 1 group. Conclusion. Except the assessment of anatomy, intracardiac hemodynamics, systolic and pumping function of the heart of the pregnant with ...

Actual approaches to physical rehabilitation of patients with ischemic heart disease and complicated pathology after myocardium surgical revascularization

“…Таким чином, завдяки тренуванню у воді підвищується працездатність та фізична витрива-лість, що необхідно для проведення реабілітаційних заходів [9].…”

“…Згідно світової статистики кардіологічні захворювання значно «помолодшали» і для молодих людей важливо покращення якості життя та повер-нення до передопераційної фізичної активності. Про-відні світові кардіологічні асоціації рекомендують не тільки вести активний спосіб життя, але і допов-нювати його регулярними фізичними тренуваннями середньої інтенсивності 4-5 разів на тиждень по 30-40 хвилин [8].Наявність супутньої патології, ускладнює піс-ляопераційний період хворих даної категорії, та ви-никає необхідність диференційованого призначення лікувально-реабілітаційних комплексів із застосу-ванням окремих фізичних факторів та ЛФК.Переваги використання гідрокінезотерапії у хворих з ІХС, обумовлені тим, що:-гімнастика проводиться в антигравітаційних умовах, коли мінімальні м'язові скорочення спро-можні визивати повний обсяг рухів; -вода природнім способом оказує опір рухам, оскільки цей опір діє м'яко, він легше долається м'я-зами, при цьому серцевий м'яз відчуває тренуючий вплив; -тиск води на грудну клітину оказує опір вди-ху та сприяє видиху; -сприяє укріпленню м'язів, які приймають участь в акті дихання, що дуже важливо у післяопе-раційних хворих.Таким чином, завдяки тренуванню у воді підвищується працездатність та фізична витрива-лість, що необхідно для проведення реабілітаційних заходів [9].Однак, не дивлячись на широке використання гідрокінезотерапії, особливості та механізми впливу даного методу в комплексній реабілітаційній програ-мі пацієнтів з ІХС після хірургічної реваскуляризації міокарду, ускладненою супутньою патологією зали-шаються до кінця не виясненими. …”