Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ Вступ. Патологія серцево-судинної системи серед причин захворюваності та смертності населення України займає чільне місце. Багато дослідників справедливо пов'язують її з впливом несприятливих факторів виробничого та навколишнього середовищ. Важкі метали та їхні сполуки включено до комплексу «класичних» факторів ризику розвитку патології серця та судин. Сьогодні встановлено, що в повітрі робочої зони на окремих виробництвах можуть бути присутні важкі метали у вигляді ультрадисперсних частинок розміром < 100 нм. Особливі фізикохімічні властивості, що притаманні цим частинкам, сприяють подоланню ними біологічних бар'єрів та посилюють токсичну дію важких металів. Отже, дослідження особливостей та органів-мішеней токсичної дії сполук важких металів та їхніх наночастинок (НЧ) як антропогенних забруднювачів на організм працюючих і населення взагалі є актуальною проблемою для гігієни праці та промислової токсикології. Мета дослідження -вивчення та узагальнення даних світової та вітчизняної літератури стосовно впливу сполук важких металів, їхніх НЧ на серцево-судинну систему, встановлення особливостей і механізмів кардіовазотоксичної дії, визначення подальших перспектив у питанні оцінки безпечності нанотехнологій та наноматеріалів. Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд сучасних наукових публікацій виконано з використанням інформаційних баз даних Portalnano, PubMed та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського за допомогою інтернет ресурсів. Результати. У статті викладені дані літератури про особливості та механізми впливу сполук важких металів на серцево-судинну систему, а також представлено результати дослідження кардіовазотоксичної дії НЧ металів. Дані експериментальних, клінічних та епідеміологічних досліджень переконливо доводять, що важкі метали, такі як свинець, кадмій, залізо, відіграють важливу, а нерідко й провідну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань у працюючих, зокрема, розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цереброваскулярної патології, захворювань периферичних судин. При цьому НЧ металів мають більшу кумулятивну та токсичну активність відносно клітин серця та судин, що є причиною їхньої загибелі та порушення функції. Висновки. Отримані дані дозволяють дійти висновку, що в основі кардіотоксичної дії як важких металів, так і їхніх НЧ лежать два основні механізми: вплив на структуру й цілісність тканини серця та на провідну системуендотелій судин. Сполуки металів у вигляді НЧ порівняно з їхніми мікро-та іонними формами легше долають біобар'єри, накопичуються в тканині серця, стимулюють оксидативний стрес і апоптоз клітин. Домінуючим механізмом у розвитку серцево-судинних захворювань вважається їхня цито-та генотоксична дія на кардіоміоцити та ендотеліоцити. Ключові слова: важкі метали, наночастинки металів, серцево-судинна система, токсичність УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ З ПРОБЛЕМ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ 18(3)'2022Materials and methods of research. Analytical review o...