Н ині на металургійних підприємствах спостерігаються стійке старіння основних виробничих фондів і відносно низька ефективність наявного устаткування. Внаслідок цього майже кожен другий металург зайнятий важкою ручною працею [1,2]. Саме вони і є контингентом підвищеного професійного ризику для здоров'я [3]. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) є одним із критеріїв оцінювання впливу умов праці на здоров'я працівників [4]. Для поліпшення стану здоров'я та розроблення відповідних профілактичних заходів необхідно знати про причини захворюваності та її особливості [5].

Purpose of the study -analysis of the scientific literature on generalization of the data on domestic and foreign experience in risk assessment due to exposure to finely dispersed aerosols and aerosols of nanoparticles (NPs).The article summarizes data of long-term studies on the effect of nanomaterials and nanoparticles on the quality of human habitat and health. The domestic and foreign experience of harm health assessment, safety of new types of nanomaterials for the environment and work-related conditions have been analyzed.There are numerous studies of foreign and domestic scientists on the biological activity of nanoparticles and their effect on experimental animals, namely, on the specificity of their effect on various organs and systems of the body. Classification of nanomaterials, depending on their chemical composition, is presented. Attention is paid to the problems of nanosafety, namely, to the evaluation of nanotoxicity of substances and to the definition of the concept of a "dose" for nanoparticles. The data on the presence of finely dispersed and ultra-fine particles in the atmospheric air, which increase risk of respiratory system diseases among residents of large megacities, is given. There is special importance on assessing work conditions and occupational risks in production and use of materials which contain nanoparticles as well as in production processes with formation of the fine dust and nanoparticles indicated in the article. Due to the lack of a clear system for assessing health risks related to the action of nanoparticles, lack of common criteria of harmfulness and maximum allowable concentrations for most nanoparticles and uniform methods of their control, it is suggested to strictly adhere to protective measures in contact with nanomaterials and active improvement of nanosecurity measures.Conclusions. High toxicity and health hazards of finely dispersed and ultra-fine particles confirm need to control their content in the air of the populated areas and in the air of the working zone of industrial enterprises, where suspended particles are formed in the technological process. Obtained results of the scientific studies should be used for substantiation of preventive measures on nanosecurity in development and implementation of the nanotechnology, in order to protect health of workers and the general population.Актуальні питання оцінювання ризику впливу високодисперсних аерозолів та аерозолів наночасток А. І. Севальнєв, Л. П. Шаравара, О. О. Нефьодов, О. О. Нефьодова, В. Ф. Шаторна Мета роботи -аналіз наукової літератури для узагальнення відомостей про вітчизняний і закордонний досвід оціню-вання ризику від впливу високодисперсних аерозолів та аерозолів наночасток.Узагальнили матеріали багаторічних досліджень впливу наноматеріалів і наночастинок на якість середовища проживання людини та на її здоров'я. Проаналізували вітчизняний і закордонний досвід оцінювання шкоди для здоров'я, безпеки нових видів продукції наноматеріалів для довкілля та виробничого середовища. Наведені чис-ленні досл...

No abstract

Запорізький державний медичний університет, Україна Мета роботи-оцінити ризик розвитку виробничо зумовленої захворюваності у працівників допоміжних професій в умовах шкідливого виробництва. Матеріали та методи. Виконали гігієнічне оцінювання умов праці на 48 робочих місцях токарів механічного цеху. Виконали та проаналізували 611 досліджень факторів виробничого середовища, 448 досліджень повітря робочої зони на вміст дрібнодисперсного пилу фракцією РМ 10 (particulate matter) та РМ 4. Визначили рівні та структуру захворюваності відповідно до 280 лікарняних листів тимчасової непрацездатності за 3 роки. Розрахували показники професійного ризику: рівень захворювання (R), відносний ризик (RR), атрибутивний (AR) і популяційний атрибутивний (РAR) ризики. Результати. Встановили, що умови праці працівників механічного цеху відповідають 3 класу 1 ступеня шкідливості та мають помірний ступінь підозрюваного професійного ризику. Рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності за дослідний період становив 102,28 ± 8,09 випадку та 1226,72 ± 100,3 дня непрацездатності на 100 працівників; за шкалою Л. Ю. Ноткіна, це рівні вище середнього та високий відповідно. У структурі захворюваності найбільшу питому вагу мають хвороби системи дихання, органів травлення, кістково-м'язової системи та сполучної тканини. Визначили перелік виробничо зумовленої захворюваності для працівників допоміжного цеху згідно з розрахованими показниками професійного ризику: дуже високий ступінь виробничої зумовленості мають хвороби системи дихання (

Relevance. The greatest threat to human health is provided by the suspended particular mater with an aerodynamic diameter of 10 μm or less. Since they can lead to an increase of frequency of respiratory and cardiovascular diseases and contribute to an increase in mortality from these diseases. Objective. The research was aimed to carrying out a hygienic assessment of the particular mater content of the PM4 and PM10 fraction in the atmospheric air and in the air of the working area of the metallurgical enterprises. Materials and methods. It was performed the 4000 studies of PM4 and PM10 concentrations in the atmospheric air and 1838 - at workplaces. The study was carried out using a piezo-balanced measuring instrument for mass concentration of respirable dust - KANOMAX 3521. Results. Monitoring of atmospheric air showed that PM4 and PM10 are constant components of atmospheric air in the city of Zaporizhzhya. It was found that the maximum one-time concentrations of PM10 in the ambient air exceeded permissible concentration 20-minute mean only in sporadic cases, with the multiplicity exceeding 1.1-1.2 times. But daily average concentrations of these substances systematically exceeded recommended levels in 1.5 times. It was established that in the agglomeration, in the blast furnace guild and in the open-hearth guild departments the PM10 and PM4 content in the air of the working area was 21.2 and 16.0 times, 31.8 and 24.4 times and 15.5 and 13.2 times more than at workers of factory management, respectively. Conclusion. Organization of constant continuous monitoring of PM content in the air is a prerequisite for a correct assessment of their impact on the health of the population and workers.