Висвітлено актуальні питання лісопатологічного моніторингу соснових деревостанів на прикладі лісогосподарських філій ДП «Ліси України» Житомирської області, а також природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника. Встановлено, що середня залежність впливу лісових патологій на приріст сосни звичайної знаходиться в межах кореляційної залежності х<0,04+0,2. Проаналізовано патологічний вплив комплексу несприятливих біотичних, абіотичних, пірогенних, антропогенних факторів на прирости сосни звичайної в умовах лісогосподарських філій Державного підприємства «Ліси України», а також природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника. Концептуально розглянуто та досліджено вплив пірологічного фактора під час діючої лісової пожежі, а також постпірогенезу на формування приросту і продуктивність сосни звичайної в умовах Житомирського Полісся. Встановлено, що змін погодно-кліматичних умов, біологічна дія збудників кореневої губки, соснової губки, вершинного, шестизубчатого короїдів на прирости соснових деревостанів в умовах Поліського природного заповідника знижує продуктивність закладання приросту сосни звичайної в межах коефіцієнта детермінації r=0,44-0,46. Особлива увага в статті акцентована на впливу погодно-кліматичних факторів щодо формування раннього та пізнього приростів сосни звичайної в умовах зони Центрального Полісся України і Житомирського Полісся зокрема. Наведено детальну характеристику щодо коефіцієнтів кореляції та детермінації в розрізі приростів сосни звичайної генералізованих деревиннокільцевих хронологій в залежності від середньомісячної температури та суми опадів за вегетаційний період при ступеню достовірності р<0,05. Встановлено, що недостатня кількість вологи у ранньовесняний період суттєво знижує продуктивність закладання раннього приросту сосни звичайної в умовах Перганського, Копищанського, Селезівського