У дітей з вродженою однобічною поєднаною розщілиною верхньої губи та піднебіння післяопераційний перебіг не завжди буває гладким. В деяких випадках він може ускладнюватись запаленням м’яких тканин в ділянці країв рани, як після хейлопластики, так і після уранопластики. В слід за цим може виникати розходження швів повне, або часткове у ділянці втручання. Мета роботи. Вивчити вплив біохімічних показників крові, сечі та слини на післяопераційний перебіг у дітей з однобічною вродженою сполучною розщілиною верхньої губи та піднебіння після проведення хейлопластики. Будь-які зміни в адаптаційній системі організму завжди виявляються комплексом зрушень, що зачіпають різні елементи системи сполучної тканини. По цьому кількість сіалових кислот в сироватці, що є продуктом деструкції сполучної тканини, характеризує активність запальної реакції в організмі. Матеріали та методи. Дослідження концентрації сіалових кислот в сироватці крові було проведене нами у 49 хворих у віці від 3 до 9 місяців з різними формами вродженої розщелини губи та піднебіння. За наслідками операції пластики губи всі обстежені хворі були розділені на дві групи. Першу групу (48 хворих) склали діти, в результаті операції пластики у яких піднебіння було відновлене повністю. Друга група дітей (4 хворих) об'єднала осіб, у яких перебіг післяопераційного періоду ускладнився розходженням країв післяопераційної рани. Результати дослідження. В ході дослідження значення сіалових кислот сироватки крові коливалося в достатньо широкому діапазоні. Так, мінімальна концентрація продуктів деструкції сполучної тканини в сироватці крові (110-120 у.о.) була виявлена у 3-х хворих. Максимальні значення даного показника (210 у.о.) відмічено у одного хворого, виявлена чітка обернено пропорційна залежність результатів операції пластики піднебіння від початкового рівня сіалових кислот сироватки крові. Висновки. При зниженні концентрації сіалових кислот в сироватці крові менше ніж 135 у.о. ми для запобігання ускладнень можемо зменшити обсяг втручання. В цьому випадку ми проводимо тільки хейлопластики, без періостеопластики, та пластики переднього відділу дна носового хода. При показниках 110 у.о. та менше ми взагалі маємо відкласти проведення оперативного втручання (хейлопластики) до нормалізації цих показників. Таким чином ми цими заходами можемо зменшити кількість ускладнень в післяопераційному періоді після хейлопластики у дітей з вродженою сполучною однобічною розщілиною верхньої губи та піднебіння.