“…Якщо кисень вчасно не видаляти, домішки можуть утворювати прості та складні оксиди (шпінелі) (наприклад, Cr, Mn), які важко видалити до досягнення звичайної температури спікання порошків заліза (~1050°C -1350°C), оскільки вони стійкі до високих температур (> 2000 °С) [12,13]. Найчастіше при вивченні відновлення частинок порошку Fe використовують методи контролю атмосфери при нагріванні [6,7,9,13], термогравіметричні [5,13,14], магнітні [4,15], зображення на TEM, SEM [4,5,7], методом XRD [4,6] визначають об'ємну частку оксидів, залишаючи осторонь формування структурних особливостей отриманої зеренної структури заліза. Структура та напруження при відновленні порошків заліза, а також фазовий склад визначають механічні властивості готового продукту [16][17][18][19][20].…”