, Інститут рибного господарства НААН, м. Київ Мета. У зв'язку із забрудненням рибогосподарських водойм промисловими та сільськогосподарськими стоками, а також ксенобіотиками, які надходять з інших джерел, з огляду на прогнозоване зростання обсягів подібних викидів у коротко-та довготерміновій перспективі, особливої актуальності набувають питання дослідження впливу забруднюючих речовин різної природи та походження на гідробіонтів, зокрема риб, а також прогнозування можливих несприятливих наслідків забруднення водних екосистем. Метою представленої роботи є аналіз та узагальнення існуючих літературних відомостей щодо індикації в системі біомоніторингу якості водного середовища на підставі показників реакції лососевих риб як високочутливих об'єктів іхтіофауни до дії зовнішніх чинників. Результати. У роботі узагальнено та систематизовано дані стосовно використання лососевих риб у системі біомоніторингових досліджень. Виділено та охарактеризовано специфічність таких біоіндикаційних показників екологічного стану водного середовища як біохімічні, генетичні, фізіологічні, морфологічні, гістопатологічні та популяційні маркери, а також біоіндикаційне значення поведінкових реакцій риб. Означено наслідки екотоксикації гідроекосистем у розрізі різних рівнів біологічної організації (клітина, особина, популяція, угруповання риб). Описано можливість проведення біологічного моніторингу, базуючись на індексах сапробності, виявлених для видів-індикаторів з родини лососевих риб. Наукова новизна. В статті наведено структуру та визначено переваги і недоліки використання окремих біомаркерів організму та популяцій лососевих риб для оцінки екологічного стану водного середовища. Практична значимість. Наведені у статті дані можуть бути використані для вдосконалення системи екологічного моніторингу водного середовища шляхом включення до індикаторних показників біомаркерів організму та популяцій високочутливих видів лососевих риб.