Актуальність. Клітини проток становлять до 30 % від маси підшлункової залози (ПЗ) людини, а збільшення кількості бранчів проток відноситься до одних із перших сонологічних ознак хронічного панкреатиту (ХП). Мета дослідження — визначення морфологічних й імуногістохімічних особливостей протокової системи ПЗ хворих на ХП, яким були виконані резекційні та дренуючі операції з приводу ускладнень хронічного панкреатиту. Матеріали та методи. Проведено імуногістохімічне дослідження операційного матеріалу 40 хворих з ускладненим хронічним панкреатитом з використанням реакцій на a-ізоформу гладком’язового актину (a-SMA), десмін, фібронектин й колаген I типу. Результати. Характерна морфологічна картина розвитку ХП є поєднанням фіброзування з деформацією протокової системи за рахунок перидуктального фіброзу з розширенням міждолькових фіброзних септ, потовщенням інтралобулярних сполучнотканинних тяжів, а також значною звивістістю і розширенням проток з ретенційними кістами. Значна структурна перебудова протокової системи ПЗ у хворих на ХП спостерігалася в 87,5 % випадків, в 17,5 % випадків картина доповнювалася явищами ацинарно-протокової метаплазії з трансформацією ацинарних клітин у протокові і формуванням дрібних дуктулоподібних структур, так званих тубулярних комплексів. У 7,5 % випадків в головній панкреатичній протоці визначалися вогнища атрофії протокового епітелію, які чергувалися з вогнищами папілярної інтраепітеліальної гіперплазії епітелію (PanIN). Розвитку панкреатичного фіброзу при ХП сприяє накопичення a-SMA+-активованих панкреатичних зірчастих клітин, що синтезують надлишок компонентів екстрацелюлярного матриксу, зокрема колагену I типу. Середня площа колагену І типу та інтенсивність його експресії були вірогідно нижче при зниженій експресії a-SMA (p < 0,05) і вірогідно вище у випадках вираженої експресії фібронектину (p < 0,05). Висновки. Вивчення структурних змін протокової системи ПЗ з використанням методів імуногістохімії є одним із способів покращення ранньої діагностики ускладнень ХП.