Peculiarities of creation of extra-strong bread winter wheat variety mudrist odeska and realization of its genetic potential

Abstract

Селекційно-генетичний інститут -Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Україна Викладено результати 15-річних багатоетапних досліджень, проведених у Селекційно-генетичному інституті -Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ -НЦНС), спрямованих на ідентифікацію та добір екстрасильних генотипів пшениці м"якої озимої (Triticum aestivum L.). На прикладі створення високоякісного сорту Мудрість одеська показано особливості практичного виконання програми селекції на підвищення показників хлібопекарської якості зерна до рівня екстрасильних пшениць; визначено фактори, які впливають на реалізацію генетичного потенціалу таких генотипів.Ключові слова: пшениця м'яка озима, сорт, генотип, хлібопекарська якість, система оцінок, добір.Вступ. Сорт є одним з головних факторів стабільного виробництва зерна основної продовольчої культури -озимої м"якої пшениці. За оцінками різних експертів [1] питома вага впливу сорту на величину врожаю складає від 20 до 25%, а в екстремальних умовах (мороз, посуха, епіфітотія хвороб) генетичним властивостям стійкості належить вирішальна роль. Важливе значення має сорт у формуванні показників якості зерна [2]. Якщо кількісні показники, як то вміст білка, клейковини, крохмалю та інших нутрієнтів меншою мірою визначаються генотипом сорту, а більшою -рівнем технологічного забезпечення в процесі вирощування пшениці, то споживчі показники -хлібопекарські, кондитерські, макаронні властивості контролюються переважно генотипом сорту [3]. Наприклад, сорти, які не мають генетичного потенціалу високих хлібопекарських якостей навіть за найсприятливіших ґрунтово-кліматичних і технологічних умов не здатні сформувати зерно сильної, а тим більше екстрасильної пшениці. Цим пояснюється те, що останніми роками зі збільшенням в окремих регіонах України площ посіву закордонних сортів які, як правило, мають низькі хлібопекарські властивості, якість хліба певною мірою погіршується [4].Аналіз літературних джерел, постановка проблеми. Впродовж усієї понад 100річної історії селекції озимої м"якої пшениці на півдні України (переважно в Селекційногенетичному інституті -Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса) селекціонери традиційно велику увагу приділяли підвищеному генетичному потенціалу хлібопекарських якостей пшеничного зерна [5]. У результаті дев"яти етапів селекційних досліджень та десяти сортозмін у цьому регіоні підвищився не лише рівень урожайності сортів в 2,5-3,0 рази (з 3,2 до 8,6 т/га) зі збереженням чи вдосконаленням комплексу адаптивних ознак і властивостей, але внаслідок ефективного комбінування генетичних систем місцевого генофонду з інтродукованим, вдалося поступово поліпшити хлібопекарські властивості сортів до рівня екстрасильних пшениць [5,6].Оскільки якість зерна напряму впливає на економіку виробництва пшениці, довкола цієї проблеми часто відбуваються спекуляції. Адже навіть у межах однієї агрокліматичної зони при вирощуванні однакових сортів кількісні показники якості зерна можуть варіювати в досить широких межах у залежності від погодних умов, заг...

Patterns of winter wheat development in the spring-summer growing season under the effect of pre-sowing seed treatment

“…Запобігти цьому можна завдяки застосуванню для передпосівної обробки насіння препаратів антистресової дії, органічних біостимуляторів, комплексних мікродобрив чи бактеріальних препаратів [12]. Що своєю чергою впливає на подальший розвиток посівів пшениці навесні та формування її продуктивності [13,14].…”

Introgressive genotypes for creating bread wheat donors of resistance to powdery mildew, rustes and of other traits

“…Наразі набуває актуальності створення сортів інтенсивного типу з урожайністю понад 100 ц/га [2,3]. Таку врожайність може бути реалізовано в умовах Півдня України, який характеризується забезпеченням тепловими ресурсами та сонячною інсоляцією за наявності науково-обґрунтованих технологій вирощування рослин [4]. Однак, постає завдання в запобіганні дії деструктивних факторів, подоланні різниці між біологічною (потенційною) та господарською (реальною) продуктивністю.…”

“…Методом віддаленої гібридизації з використанням чужорідної генетичної плазми різного походження у відділі загальної та молекулярної генетики СГІ-НЦНС створено оригінальні інтрогресивні лінії, які відрізняються, зокрема, показниками різного рівня стійкості до фітохвороб. Наразі необхідною є інформація про вплив чужорідного генетичного матеріалу на цінні господарські ознаки пшениці, так як для успішного використання таких ліній в якості донорів вони повинні мати, окрім групової стійкості до поширених хвороб, ще і продуктивність на рівні кращих сортів зони, достатньо високу якість та адаптивність до місцевих умов вирощування [3,4,20].…”

“…3) M -середнє значення ознаки по лініях; SD -стандартне відхилення; LV -ліміти варіації (min-max); F -критерій Фішера (для групування ліній у відповідні класи за фактором стійкість до хвороби). 4) В дужках вказано врожайність ліній (т/га).…”

Особливості Успадкування В F1 І Трансгресивна Мінливість У Популяцій F2 Маси Зерна З Головного Колоса За Схрещування Пшениці М’якої Озимої Різних Екотипів

“…Сорти різних екотипів створюються в установах розташованих у певних агрокліматичних зонах, мають відмінності за господарськими характеристиками, по різному пристосовуються до конкретних екологічних умов. За таким принципом сорти поділяють на три екотипи: степовий, лісостеповий і західноєвропейський [23].…”