Peculiarities of immune response in patients with early infectious complications after knee and hip joint arthroplasty

Abstract

1 ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М. И. Ситенко НАМН Украины», Харьков 2 Харьковский национальный медицинский университет. Украина © Корж Н. А., Филиппенко В. А., Леонтьева Ф. С. и др., 2018 Мета: виявити показники імунної відповіді, які дають змогу прогнозувати перебіг раннього періоду після ендопротезування колінного та кульшового суглобів. Методи: обстежено 47 пацієнтів у віці 35-80 років із гонартрозом і коксартрозом після ендопротезування. У 32 із них (1-ша група) спостерігали сприятливий перебіг раннього післяопераційного періоду, у 15 (2-га) -розвиток у ньому інфекційних ускладнень. Визначено в синовіальній рідині та крові рівень аутоімунних лімфоцитотоксичних (АЛА) і гранулоцитотоксичних (АГА) антитіл, нейтрофілів і лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Оцінено клітинний імунітет на антигени синовіальної оболонки, кістки, хряща та бактеріальні антигени Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Clebsiella pneumoniae, Candida lusitaniae в реакції інгібування міграції лейкоцитів (РІМЛ). Результати: у пацієнтів 2-ї групи порівняно з 1-ю до операції виявлено нижчий вміст нейтрофілів у периферичній крові та вищий у синовіальній рідині. Співвідношення нейтрофіли/лімфоцити становило в 2-й групі 1,5; у 1-й -2,0. У пацієнтів з інфекцією відмічено наявність АЛА та збільшення кількості АГА в крові. Співвідношення АЛА/АГА дорівнювало 1,5 у 2-й групі; 2,0у 1-й. У хворих із інфекцією зафіксовано збільшення кількості АЛА в синовіальній рідині (21,5 ± 0,92) % й аутоімунний характер АГА. Достовірне підвищення міграції лейкоцитів на антигени синовіальної оболонки та хряща в РІМЛ визначено у хворих 2-ї групи до операції, що асоціювалось із прискоренням міграції на бактеріальні антигени, виявлені в синовіальній рідині. Висновки: збільшення міграції лейкоцитів на антигени хряща і синовіальної оболонки, а також патогенні мікроорганізми в тесті РІМЛ із наявністю АЛА і збільшенням АГА в крові та синовіальній рідині можна розглядати як показники ускладненого перебігу післяопераційного періоду в разі ендопротезування з необхідністю медикаментозної корекції. Ключові слова: ендопротезування, міграція лейкоцитів, антитіла, інфекція, синовіальна рідина.

Infectious complications of hip arthroplasty

“…The most commonly -encountered are: aseptic instability of components, prosthetic head dislocations, heterotopic ossification, periprosthetic femur fractures, infectious complications (Tihilov et al, 2019;Poluliakh et al, 2019;Afzal et al, 2019;Lindgren et al, 2014;Mäkelä et al, 2019). Periprosthetic infection, according to different authors (Shubnyakov et al, 2019;Izakovicova et al, 2019;Korzh et al, 2018;Tihilov et al, 2019;Delanois et al, 2018;Postler et al, 2017;Renard et al, 2019), requires necessary surgical treatment in 69.0% of cases. Many scholars report the development of such complications in 0.3-1.3% after the primary total hip arthroplasties, and in 5-10% -after the revision ones (Shubnyakov et al, 2019;Korzh et al, 2018;Tihilov et al, 2019).…”

“…Periprosthetic infection, according to different authors (Shubnyakov et al, 2019;Izakovicova et al, 2019;Korzh et al, 2018;Tihilov et al, 2019;Delanois et al, 2018;Postler et al, 2017;Renard et al, 2019), requires necessary surgical treatment in 69.0% of cases. Many scholars report the development of such complications in 0.3-1.3% after the primary total hip arthroplasties, and in 5-10% -after the revision ones (Shubnyakov et al, 2019;Korzh et al, 2018;Tihilov et al, 2019). Periprosthetic infections lead often to septic conditions, multi-organ failure, and death.…”

“…Development of certain complications after the total hip arthroplasty demands revision surgeries; their number is growing year by year, in Ukraine as well. To understand how to prevent such severe complications, the authors shall investigate their backgrounds, establish groups of risk, assess the efficiency of infectious complications management, and improve differentiated treatment tactics (Shubnyakov et al, 2019;Korzh et al, 2018;Delanois et al, 2018;Postler et al, 2017). The task of the research is to study the backgrounds of infectious complications after total hip arthroplasty and outcomes after the treatment.…”