Peculiarities of Pregnancy Course, Childbirth, and Morphofunctional State of Placenta in Women With Intrauterine Fetal Growth Retardation

Abstract

Fetal growth retardation is a severe obstetric pathology that is accompanied by significant reproductive losses and the cost of treating newborns. The aim of the study is to investigate the clinical difference between the course of pregnancy, childbirth, and morphofunctional state of the placenta in women who gave birth to children with low birth weight before gestational age and normal anthropometric parameters. Materials and methods. The study included 37 women; the individuals of the main group gave birth to a child with low birth weight before gestational age (n = 25), the comparison group consisted of women who had uneventful pregnancy and children born with normal anthropometric parameters (n = 12) . Results and discussion. Pregnancy and childbirth in the main group were registered mostly within the age range of 30 and 39, burdened with bad habits, accompanied by somatic and obstetric pathology. The predominant mode of preterm delivery in most of the main group was cesarean section caused by fetal distress in contrast to women in the comparison group. Analysis of the morphofunctional state of the placenta from the women in the main groups revealed both general structural-adaptive and structural-morphological changes that indicated compensatory hyperplasia of placental tissue in women with foetal intrauterine growth retardation that is characteristic of the compensated stage of chronic placental insufficiency. Conclusion. The multicomponent impact of various factors may contribute to an increased risk of fetal growth retardation and its progression, so timely correction of risk factors will help to improve the management of pregnancy and perinatal outcomes.

Features of the Functional Morphology of the Placenta in Case of Premature Amniotic Fluid Discharge

“…In women with the premature discharge of amniotic fluid, a significantly greater number of fibrous formations were found in the placentas compared to the control group with the timely discharge of amniotic fluid. Fibrinoids are found around and inside the villi in the form of islands or strips located around the vessels and represent a functional fibrous structure, which in the case of premature discharge of amniotic fluid leads to a decrease in the exchange surface and contributes to the disruption of uteroplacental blood circulation [4]. In preparations, fibrinoid is a homogeneous structural mass, which was more intensively stained with hematoxylin-eosin during premature discharge of amniotic fluid.…”

“…У жінок з передчасним вилиттям навколоплідних вод у плацентах виявлено значно більша кількість фіброзних утворень, в порівнянні з контрольною групою зі своєчасним вилиттям навколоплідних вод. Фібриноїди виявлено навколо і всередині ворсин, у вигляді островків чи смужок, що розташовані навколо судин і являють собою функціональну волокнисту структуру, що при передчасному вилитті навколоплідних вод призводить до зменшення поверхні обміну і сприяє порушенню матково-плацентарного кровообігу [4]. У препаратах фібриноїд являє собою однорідну структурну масу, яка при передчасному вилитті навколоплідних вод більш інтенсивно зафарбовувалося гематоксиліном-еозином.…”

“…This disease mainly affects the able-bodied population, reduces social activity, affects work capacity and significantly worsens the quality of life [1]. Available data indicate that urticaria significantly affects objective functioning and subjective well-being [2][3][4]. There are literature data that indicate that the indicators of the quality of life of patients with chronic urticaria can be compared with those of patients with coronary heart disease [5].…”

Features of physical and sexual development and the state of bone tissue in adolescent girls

“…У зв'язку з цим зростає необхідність охорони здоров'я саме в підлітковому віці. Збереження та зміцнення здоров'я підростаючого покоління входить до кола пріоритетних питань державної політики України [6,16].…”

“…Проте частота порушень формування репродуктивної системи становить від 12% до 37% [7,21]. Згідно з показниками Центру медичної статистики МОЗ України, у 2013 р. порушення менструального циклу діагностовані вперше у 17 833 підлітків (15-17 років), або 29,11 на 1000 дівчат [3,6]. Серед гінекологічної патології в дівчат підліткового віку частота аномальних маткових кровотеч коливається в межах від 20% до 37% і становить понад 50% усіх звернень до лікаря-гінеколога дитячого і підліткового віку [7,13,16].…”