Physiological aspects of rat activity, their anxiety and memory after administration of full gabaa-receptor complex agonist propoxazepam

Abstract

Встановлено дію 7-бром-5 (о-хлорфеніл) -3-пропокси-1,2-дигідро- 3Н-1,4-бенздіазепін-2-ону (пропоксазепаму) при його тривалому введені у різних дозах справляє виражений вплив на поведінкові реакції, тривожність і пам'ять щурів, а також на їх м'язовий тонус, що важливо з огляду на головні (протисудомний та аналгетичний) фармакологічні ефекти цієї речовини. Метою дослідження була порівняльна оцінка виразності та тривалості впливу на вищі психічні функції та функції підтримання м'язового тонусу і координацію рухів центральної нервової системи щурів уведення впродовж10 діб пропоксазепаму у дозах 2; 5 та 10 мг/кг). Матеріали та методи. Дослідження проведено на 40 щурах лінії Wistar масою 220-290 г. Психофізіологічний стан тварин оцінювали методом "відкритого поля", формування просторової робочої і довготривалої пам'яті у радіальному восьмирукавному лабіринті, м'язову релаксацію, порушення рівноваги і координації рухів -методом обертового стрижня. Статистична обробка виконувалася у Microsoft Excel 2016 з пакетом AtteStat 12. Результати дослідження. При порівнянні показників тестів «відкрите поле», «радіальний лабірінт» та «ротород» у груп тварин, яким вводилися різні дози сполуки було виявлено, що в цілому, зазначені параметри при дозах 2 мг/кг та 5 мг/кг достовірно підвищуються стосовно тварин контрольної групи, але не відрізняються залежно від величини цих доз. Щодо дози 10 мг/кг, то у більшості випадків (окрім ротород-тесту) її введення дещо знижувало досліджувані показники. Висновки. Введення препарату в дозах 2, 5 та 10 мг/кг призводить до зниження тривожної поведінки тварини, що також супроводжується вираженим дозозалежним негативним впливом на витривалість, координацію і пам'ять тварин. Введення препарату в дозі 10 мг/кг погіршувало здатність тварин до навчання і знижувало пам'ять, Зазначене необхідно враховувати при клінічних дослідженнях сполуки Ключові слова: пропоксазепам, рухова і пошукова активність, референтна і робоча пам'ять

Визначення Альфа Ізоформ Рецептора ГАМК У Реалізації Фармакологічної Дії Пропоксазепаму

“…Таким чином, наведені результати дослідження впливу пропоксазепаму на емоційно-поведінкові реакції мишей показали відповідність сполуки за цими показниками класичним бензодіазепінам. Більше того, у попередніх дослідженнях [14] за результатами поведінкових тестів пропоксазепам виявив себе як сполуку з помірним проявом нейроактивних компонентів у своєму фармакологічному спектрі дії, що залежить від дози. Так у тесті «відкрите поле» анксіолітичний ефект пропоксазепаму проявляється в дозах 2 і 5 мг/кг, тоді як інгібуючий ефект спостерігається лише в дозі 10 мг/кг.…”

Пропоксазепам — Новаторський Анальгетичний Засіб, Що Гальмує Гострий Та Хронічний Біль І Має Полімодальний Механізм Дії

“…На жаль, ми не досліджували можливу взаємодію пропоксазепаму з такою важливою біомішенню, як потенціал-залежні кальцієві канали, для яких прегабаплін є модулятором їх α2δ субодиниць, що знижує поріг збудливості сенсорних нейронів задніх рогів спинного мозку і блокує патологічну циркуляцію ноцицептивних імпульсів у ЦНС та забезпечує його знеболювальну дію в разі нейропатичної патології [25]. Тим не менш, відомо [26], що деякі БДЗ впливають на поглинання 45 Ca 2+ синаптосомами експериментальних тварин.…”

“…Дані спостереження стану ЦНС, проведеного методом «відкритого поля», свідчать про те, що одноразове введення мишам пропоксазепаму в дозах 0,15 і 1,5 мг/кг не викликало вірогідних змін у руховій активності та орієнтовно-до-слідницькій поведінці тварин порівняно з тваринами контрольної групи. Залежність зазначених показників від тривалості введення (90 діб) пропоксазепаму показала [45] зниження дослідницької активності тільки тих тварин, у яких введена доза перевищувала терапевтичну в 10 разів. Ці тварини мали дещо «загальмований» вигляд, що може бути зумовлене особливостями фармакологічної дії пропоксазепаму за умов передозування.…”

“…На моделі піднятого хрестоподібного лабіринту отримано [45] майже однакові показники часу перебування контрольних та дослідних тварин у темному рукаві лабіринту, а також недостовірну різницю перебування мишей у світлому рукаві та кількості виходів з темного рукава лабіринту, що свідчить про відсутність анксіолітичної дії пропоксазепаму.…”