Preparing Students for Intercultural Communication in Foreign Language in Context Internationalization of Higher Education Institutions

Kravets, Ruslan

doi:10.32843/2663-6085-2019-14-1-21

Cited by 5 publications

(3 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…The culturological paradigm of education is one of the ways to form educated, comprehensively developed, highly qualified, competitive specialists in the agricultural sector. A significant place in this process belongs to language, because the people's mentality, mindset, spirit and style of thinking manifest themselves in it (Kravets, 2019).…”

Section: Technology Of Forming Students' Multicultural Competencementioning

confidence: 99%

Pedagogical Design of the Technology of Students’ Multicultural Competence at Higher Education Institutions

Kravets

Vykhrushch

Romanyshyna

et al. 2021

JECS

View full text Add to dashboard Cite

Aim. The aim of the research is to justify the theoretical and methodological bases of multicultural education and verify experimentally the efficiency of the pedagogical technology of forming students’ multicultural competence at higher education institutions. Methods. The study reviews the changes in the levels of students’ multicultural competence. The methodological bases of the study are theories of language multicultural education, the unity of language and culture, multi-perspective learning, “cultural differences,” social learning, neo-Freudian theory, self-determination theory, developmental learning theory. Results. The realisation of the ideas of multiculturalism has a positive effect on the harmonious development, cultivates a tolerant attitude to other ethnic groups and peoples, promotes good neighbourly relations, effective conflict resolution, intercultural dialogue and mutual understanding. Acquiring these characteristics, students entirely understand national and universal values, and are able to interact constructively in the modern multicultural world at a sustainable level. Conclusions. The implementation of the developed pedagogical conditions and the author’s pedagogical technology of forming students’ multicultural competence at higher education institutions contributed to a significant increase in the levels of their multicultural competence. This was confirmed by statistical changes in the level of students’ multicultural competence of the experimental group compared to the control group: the number of students with stable (by 34,3%) and situational (by 12,7%) levels significantly increased, the number of students with fragmentary level decreased (by 47%). Thus, the obtained results prove that the developed pedagogical technology is effective for forming students’ multicultural competence.

show abstract

Section: Technology Of Forming Students' Multicultural Competencementioning

confidence: 99%

Pedagogical Design of the Technology of Students’ Multicultural Competence at Higher Education Institutions

Kravets

Vykhrushch

Romanyshyna

et al. 2021

JECS

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…У своїх соціологічних побудовах Платон створив трьохшарову структуру суспільства, де філософи і воїни займали привілейовані позиції, управляючи і захищаючи суспільство, а інші групи працювали для сприяння їх діяльності. Згода між цими соціальними групами була важливою для розвитку держави, аналогічно тому, як згода між різними частинами душі допомагала особистості проявити свій потенціал [6].…”

unclassified

Філософсько-Ретроспективний Аналіз Проблеми Виникнення І Розвитку Обдарованості Особистості

Янкавець

2023

Наука

View full text Add to dashboard Cite

This article is dedicated to the analysis of the concepts of "gifted", "talented", and "capable" students in contemporary philosophy. The article extensively explores the semantics and usage of these terms in pedagogical practice, focusing on theoretical aspects and the work of scholars from around the world who have engaged with these issues.The first part of the article focuses on the examination and analysis of various approaches to interpreting the concepts of "gifted", "talented", and "capable" students in the philosophy of education. Debates within the academic community regarding their interchangeability and utilization in pedagogical practices are highlighted.The second part of the article proposes an integrated approach to understanding these concepts, which is based on the research of distinguished scholars such as Harold Gardner, Robert Sternberg, John Gates, and others. Their contributions to developing theories of giftedness and abilities provide an essential context for comprehending these concepts in contemporary philosophy.The third part of the article addresses the national context, exploring the work of domestic scholars such as Oleksandr Zakharchenko, Liudmyla Vorontsova, Oleksii Volk, and others, who have researched the concepts of giftedness and abilities within the context of Ukrainian education.This article offers an in-depth review and synthesis of various approaches to the concepts of "gifted", "talented", and "capable" students in contemporary philosophy, based on research from both Ukrainian and global academia. The presented material contributes to the understanding of the issues related to giftedness and abilities within the context of educational institutions, and it facilitates the development of innovative approaches to nurturing the potential of each student.

show abstract

“…потенціалу глобалізації, модернізації, упровадження інновацій, створення та забезпечення академічної мобільності, а відповідно як результат -розширення та підвищення доступності та якості іншомовної вищої освіти та розширення міжнародної співпраці» [4]. Р. Кравець акцентує увагу на тому, що «результативність інтернаціоналізації ЗВО в Україні тісно пов'язана з усуненням недоліків професійної підготовки студентів до здійснення іншомовної комунікації» [5].…”

unclassified

Кластерно-Картографічний Аналіз Ринку Освітніх Послуг Зво України За Критерієм Інтернаціоналізації

Шевченко¹,

Цема²

2022

ПіПРП

View full text Add to dashboard Cite

УДК 332.1: 378; JEL Classification: C 38 : I 23 Шевченко І.Ю., Цема В.Є. кластернО-картографічний аналіз ринку освітніх послуг зво україни за критерієм інтернаціоналізації Мета: здійснення кластерно-картографічного аналізу ринку освітніх послуг закладів вищої освіти України за критерієм інтернаціоналізації. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, кластерний аналіз, картографічний метод, графічний метод. Результати: запропоновано й апробовано (на прикладі України) методичний інструментарій кластерно-картографічного аналізу ринку освітніх послуг закладів вищої освіти за критерієм інтернаціоналізації. Виявлено, що наразі єдиною галуззю знань з представлених на ринку освітніх послуг закладів вищої освіти України, для якої характерний середній рівень інтернаціоналізації (кластер 3), є галузь знань 21 «Ветеринарна медицина». Помірний рівень інтернаціоналізації (кластер 2) ринку освітніх послуг закладів вищої освіти України спостерігається в таких галузях знань як 13 «Механічна інженерія», 14 «Електрична інженерія», 16 «Хімічна та біоінженерія», 22 «Охорона здоров’я», 12 «Інформаційні технології», 17 «Електроніка та телекомунікації», 03 «Гуманітарні науки», 06 «Журналістика», 11 «Математика та статистика», 19 «Архітектура та будівництво», 08 «Право», 27 «Транспорт». Низький рівень інтернаціоналізації (кластер 1) ринку освітніх послуг закладів вищої освіти України має місце в наступних галузях знань: 01 «Освіта/Педагогіка», 07 «Управління та адміністрування», 10 «Природничі науки», 20 «Аграрні науки та продовольство», 02 «Культура і мистецтво», 05 «Соціальні та поведінкові науки», 15 «Автоматизація та приладобудування», 18 «Виробництво та технології», 04 «Богослов’я», 09 «Біологія», 23 «Соціальна робота», 24 «Сфера обслуговування». Наукова новизна: запропоновано оцінювати рівень інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти як співвідношення (у відсотковому виразі) кількості закладів вищої освіти, які пропонують англомовні освітні програми, до загальної кількості закладів вищої освіти, які пропонують освітні програми (за галузями знань). Приймаючи за еталон ситуацію, коли всі освітні програми в галузі знань можуть пропонуватися закладами вищої освіти до вивчення англійською мовою, запропоновано рівномірне інтервальне розподілення за кластерами рівнів інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти від 0% до 100% наступним чином: 0–24,99% – низький рівень інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти (кластер 1); 25–49,99% – помірний рівень інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти (кластер 2); 50–74,99% – середній рівень інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти (кластер 3); 75–100% – високий рівень інтернаціоналізації ринку освітніх послуг закладів вищої освіти (кластер 4). Практична значущість: результати здійсненого кластерно-картографічного аналізу ринку освітніх послуг закладів вищої освіти України дозволяють ідентифікувати «вузькі місця» в національній системі вищої освіти в контексті забезпечення активізації інтернаціоналізаційних процесів.

show abstract

Preparing Students for Intercultural Communication in Foreign Language in Context Internationalization of Higher Education Institutions

Cited by 5 publications

References 0 publications

Pedagogical Design of the Technology of Students’ Multicultural Competence at Higher Education Institutions

Pedagogical Design of the Technology of Students’ Multicultural Competence at Higher Education Institutions

Філософсько-Ретроспективний Аналіз Проблеми Виникнення І Розвитку Обдарованості Особистості

Кластерно-Картографічний Аналіз Ринку Освітніх Послуг Зво України За Критерієм Інтернаціоналізації

Contact Info

Product

Resources

About