Резюме. Загострення хронічного бронхіту (ХБ) є фактором ризику смерті, госпіталізацій, погіршення респіраторних симптомів, обмеження фізичної активності та інвалідизації хворих. Причинами від 60 до 80 % всіх загострень ХБ складають інфекційні збудники. Мета роботи: вивчити спектр збудників інфекційного загострення ХБ та покращити ефективність лікування хворих з цією недугою. Матеріали та методи. Для вивчення збудників загострення проводили вірусологічне та мікробіологічне дослідження мокротиння, змивів або мазків із слизової оболонки носової порожнини у 100 хворих з інфекційним загостренням ХБ. У дослідженні ефективності лікування приймали участь 146 пацієнтів, яких було поділено на три групи в залежності від об'єму протиінфекційної терапії (І група-антибактеріальний препарат + мукорегулятор, ІІ група-антибіотик, мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину, ІІІ група-мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину). Оцінку ефективності лікування проводили на 3-5-й день (візит 2) та 10-14-й (візит 3) від його початку. Результати. При вивченні збудників загострення ХБ у 44,0 % випадках ідентифіковані віруси, у 35,0 %-бактерії, у 21,0 %-вірусно-бактеріальні асоціації. Під впливом лікування кількість хворих, у яких до 2 візиту зменшився сильний кашель, в І групі склала 9,5 %, в другій-10,5 %, в третій-5,6 %. Наприкінці лікування помірний кашель зберігався у 41,5 % хворих І групи, 7,0 % хворих ІІ групи та 22,2 % хворих ІІІ групи. До 3 візиту нормалізація температури тіла в групах спостереження була досягнута у 73,6 % хворих першої групи, 89,5 % хворих ІІ групи та 72,2 %-ІІІ групи. Гіперемія зіву та утруднене носове дихання у хворих ІІ групи до кінця лікування зменшилися у більшої кількості (у 54,4 %) хворих у порівнянні з хворими І групи (у 30,2 %), p < 0,05. Симптоми риніту до кінця лікування зменшилися у більшої кількості хворих ІІІ групи (у 52,7 %) порівняно з хворими І групи (у 32,1 %), p < 0,05. Загальна тривалість антибактеріальної терапії у пацієнтів 1-ї групи становила в середньому (7,8 ± 0,8) дні, а у хворих 2-ї групи-(5,7 ± 0,6) дні (p < 0,05). Висновки. Додаткове інгаляційне застосування 0,02 % стерильного розчину декаметоксину в комплексному лікуванні пацієнтів з інфекційним загостренням ХБ дозволило зменшити вираженість та тривалість (в середньому на 1-2 дні) проявів інтоксикації та катаральних явищ. Небулайзерна терапія 0,02 % стерильним розчином декаметоксину дозволяє скоротити тривалість інфекційного загострення ХБ в середньому на 1,6 дня, скоротити тривалість застосування антибіотиків на 2 дня, а також надає можливість уникнути невиправданого призначення антибактеріальних препаратів при нетяжкому перебігу інфекційного загострення ХБ. Ключові слова: інфекційне загострення хронічного бронхіту, декаметоксин, небулайзерна терапія.