РЕЗЮМЕ. Афтозний стоматит є найпоширенішою патологією слизової оболонки ротової порожнини, а хронічний рецидивний афтозний стоматит – його найчастішим варіантом. Важливу роль у розвитку стоматитів відіграє мікробний чинник.
Мета – вивчення особливостей мікробіому слизової оболонки порожнини рота хворих на афтозний стоматит.
Матеріал і методи. В роботі наведені результати досліджень видового і кількісного складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота 101 хворого на афтозний стоматит. Досліджуваний матеріал висівали напівкількісним чашковим методом на агар Колумбія з 5 % баранячої крові та агар Сабуро з декстрозою (GRASO biotech, Польща). Досліджували склад мікрофлори вмісту афт у порівнянні з інтактними ділянками слизової оболонки.
Результати досліджень. Установлено, що мікробне навантаження ерозованих ділянок слизової оболонки статистично достовірно вище, ніж інтактних ділянок. Щільність колонізації дна афт була приблизно на 2 lg КУО/мл вищою, ніж неушкоджених локусів. У всіх досліджених виділені представники родів Streptococcus та Neisseria. У 34,7 % обстежених пацієнтів крім означених вище домінуючих у вмісті афт двох груп симбіонтних для порожнини рота мікроорганізмів були виявлені умовно-патогенні бактерії. Дослідження видового складу мікробіоти дна афт не дозволили встановити будь яких ознак специфічності мікробного ураження.
Висновки. Розвиток афтозних стоматитів супроводжується змінами мікробіоценозу СОПР, які виявляються, у першу чергу, в підвищенні щільності колонізації уражених локусів автохтонною мікрофлорою. Порушення якісного і кількісного складу мікробіому мають найвираженіший характер у випадках хронічного рецидивного перебігу захворювання. У близько третини випадків у пошкодженні СОПР беруть участь умовно-патогенні мікроорганізми, серед яких пріоритетне значення мають дріжджоподібні гриби роду Candida.