Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном головного мозку Вступ. Епілептичні напади є одними з найчастіших клінічних проявів каверном головного мозку (ГМ). Метою дослідження є оцінка ефективності хірургічного лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном ГМ.Матеріали і методи. У дослідження включені 22 хворих, які розподілені на дві групи: І група -8 хворих, у яких кавернома локалізувалась у скроневій частці, ІІ група -14 хворих з позаскроневою локалізацією каверноми. Мікрохірургічна резекція каверноми виконана всім хворим, у 3 -операція доповнена передньою скроневою лобектомію. Катамнез простежений у строки від 10 міс до 3,5 року.Результати. У І групі припинення нападів або значне зменшення їх частоти спостерігали у 5 (62,5%) хворих, у 3 (37,5%) -частота нападів дещо зменшилась або не змінилася. Контроль за нападами був найбільш ефективним, коли резекцію каверноми доповнювали передньою скроневою лобектомією. У ІІ групі припинення або значне зменшення частоти нападів відзначене у 7 (50%) спостереженнях, у 7 (50%) -частота нападів суттєво не змінилась.Висновки. Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії, спричиненої каверномою ГМ, має бути спрямоване на видалення ураження з навколишньою зоною гліозу. За умови локалізації ураження в скроневій частці резекцію каверноми слід доповнювати передньою скроневою лобектомією. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Київ, Україна, 04050, e-mail: kostiuk.neuro@ gmail.com Вступ. Каверноми головного мозку (ГМ) належать до непухлинних судинних уражень центральної нерво-вої системи (ЦНС), вони складаються з розширених синусоподібних судинних каналів, їх стінка містить лише один епітеліальний шар, в якому відсутні м'язові клітини та еластичні фібрили. В структурі каверноми відсутні елементи нервової тканини, її кровопоста-чання не здійснюється за участю гіпертрофованих артерії та великих дренувальних вен. Кавернома не має капсули, яка б відмежовувала її від навколишніх тканин. В речовині ГМ відзначають гліальні зміни та накопичення гемосидерину [1]. Кавернома -це дина-мічне ураження, що підтверджують дані повторної МРТ, які свідчать про можливість збільшення каверноми та появи нових вогнищ ураження [2].За даними патологоанатомічних досліджень, ка-верноми ГМ виявляють у 0,02-0,5% населення, вони становлять 5-20% в структурі судинних мальформацій ГМ [3]. Майже у 50% спостережень каверноми є мно-жинними. У більшості хворих каверноми локалізуються супратенторіально, у 10-23% -у задній черепній ямці, найчастіше -у мості та стовбурі мозку [4]. Окремо виділяють генетично-зумовлені каверноми, які пере-даються за аутосомно-домінантним типом [5].Клінічні прояви каверном найбільш часто спос-терігають у хворих віком від 30 до 50 років. До них належать епілептичні напади, крововиливи, вогнищеві неврологічні симптоми [4,6]. Нерідко крововиливи повторні і невеликі, а ризик виникнення масивного крововиливу значно менший, ніж у хворих за наяв-ності артеріо-венозних мальформацій ГМ. Частота епілептичних нападів становить 40-60%. Механі...