The purpose of the study was to define a method of estimation of cerebral blood flow by a determination of parameters of the hemodynamics during neuroendovascular procedures. Materials and Methods. Extracranial and intracranial mean arterial pressure (MAP) was invasively monitored with the help of a transducing system during an endovascular coiling procedure in 19 patients. The measurements were performed at the tip of the guiding catheter and microcatheter placed into internal carotid artery (ICA) C1 segments and of the microcatheter placed into C4 ICA segments, at different stages of the aneurysm repair. Results. As measured, the diameter of the ICA in the C1 and C4 segments did not differ substantially. MAP in the ICA was determined to be 91.2 ± 9.6 mmHg in the skull cavity, and 102.4 ± 6.3 mmHg outside of the skull cavity, with an average difference of 9.2 ± 3.0 mmHg. Conclusion. The difference in MAP, as measured in the ICA outside and inside the skull cavity, was ascribed to the influence of intracranial pressure. Further investigation is required to check the accuracy of invasive intra-arterial pressure recording for an objective and direct measurement of the cerebral perfusion in reference to the intracranial pressure level.

Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном головного мозку Вступ. Епілептичні напади є одними з найчастіших клінічних проявів каверном головного мозку (ГМ). Метою дослідження є оцінка ефективності хірургічного лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном ГМ.Матеріали і методи. У дослідження включені 22 хворих, які розподілені на дві групи: І група -8 хворих, у яких кавернома локалізувалась у скроневій частці, ІІ група -14 хворих з позаскроневою локалізацією каверноми. Мікрохірургічна резекція каверноми виконана всім хворим, у 3 -операція доповнена передньою скроневою лобектомію. Катамнез простежений у строки від 10 міс до 3,5 року.Результати. У І групі припинення нападів або значне зменшення їх частоти спостерігали у 5 (62,5%) хворих, у 3 (37,5%) -частота нападів дещо зменшилась або не змінилася. Контроль за нападами був найбільш ефективним, коли резекцію каверноми доповнювали передньою скроневою лобектомією. У ІІ групі припинення або значне зменшення частоти нападів відзначене у 7 (50%) спостереженнях, у 7 (50%) -частота нападів суттєво не змінилась.Висновки. Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії, спричиненої каверномою ГМ, має бути спрямоване на видалення ураження з навколишньою зоною гліозу. За умови локалізації ураження в скроневій частці резекцію каверноми слід доповнювати передньою скроневою лобектомією. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Київ, Україна, 04050, e-mail: kostiuk.neuro@ gmail.com Вступ. Каверноми головного мозку (ГМ) належать до непухлинних судинних уражень центральної нерво-вої системи (ЦНС), вони складаються з розширених синусоподібних судинних каналів, їх стінка містить лише один епітеліальний шар, в якому відсутні м'язові клітини та еластичні фібрили. В структурі каверноми відсутні елементи нервової тканини, її кровопоста-чання не здійснюється за участю гіпертрофованих артерії та великих дренувальних вен. Кавернома не має капсули, яка б відмежовувала її від навколишніх тканин. В речовині ГМ відзначають гліальні зміни та накопичення гемосидерину [1]. Кавернома -це дина-мічне ураження, що підтверджують дані повторної МРТ, які свідчать про можливість збільшення каверноми та появи нових вогнищ ураження [2].За даними патологоанатомічних досліджень, ка-верноми ГМ виявляють у 0,02-0,5% населення, вони становлять 5-20% в структурі судинних мальформацій ГМ [3]. Майже у 50% спостережень каверноми є мно-жинними. У більшості хворих каверноми локалізуються супратенторіально, у 10-23% -у задній черепній ямці, найчастіше -у мості та стовбурі мозку [4]. Окремо виділяють генетично-зумовлені каверноми, які пере-даються за аутосомно-домінантним типом [5].Клінічні прояви каверном найбільш часто спос-терігають у хворих віком від 30 до 50 років. До них належать епілептичні напади, крововиливи, вогнищеві неврологічні симптоми [4,6]. Нерідко крововиливи повторні і невеликі, а ризик виникнення масивного крововиливу значно менший, ніж у хворих за наяв-ності артеріо-венозних мальформацій ГМ. Частота епілептичних нападів становить 40-60%. Механі...

No abstract

Диференційоване нейрохірургічне лікування артеріо-венозних мальформацій головного мозку, що проявляються епілептичними нападами Вступ. Внутрішньочерепні крововиливи та епілептичні напади є найбільш частими клінічними про-явами артеріо-венозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Метою роботи є оцінка ефективності різних хірургічних методів лікування симптоматичної епілепсії у хворих з АВМ головного мозку.Матеріали і методи. У дослідження включені 67 хворих на симптоматичну епілепсію з АВМ головного мозку. Мікрохірургічна резекція (МХР) АВМ виконана у 22 хворих, ендоваскулярна емболізація (ЕЕ) -у 21, радіохірургічна гамма-ніж (ГН) операція -у 24. Тривалість спостереження від 6 міс до 10 років, у се-редньому 4,2 року.Результати. Тотальну МХР вузла АВМ здійснено в усіх 22 хворих. У 6 (27,3%) хворих після операції виникли неврологічні ускладнення. Тотальної облітерації АВМ після ЕЕ досягнуто у 2 (9,5%) хворих. Інтра-операційні ускладнення виникли у 4 (19,1%) хворих. Після операції з використанням ГН тотальна облітера-ція АВМ відзначена у 17 (70,9%) хворих, у 5 (20,8%) -встановлене зменшення вузла АВМ, 2 (8,3%) хворих відмовилися від контрольного обстеження. Контроль за нападами був найбільш ефективним після МХР АВМ -у 19 (86,4%) хворих та після ГН операції-у 20 (83,3%), після ЕЕ такого ефекту вдалося досягти у 6 (28,6%) хворих.Висновки. Тотальне виключення АВМ з кровотоку забезпечує ефективний контроль за епілептичними нападами. Комбіноване лікування з використанням усіх трьох методів дає можливість досягти максимально позитивного ефекту лікування складних АВМ головного мозку.Ключові слова: симптоматична епілепсія, артеріо-венозні мальформації головного мозку, ендовас-кулярна емболізація, операція з використанням гамма-ножа.

No abstract