Дестабілізація погодних умов, забруднення атмосфери, загальне погіршення екологічної обстановки призвели до того, що рослини все більше піддаються пресингу широкого спектру стресорів. Негативний вплив часто перевищує поріг можливої адаптації рослин. Не дивно, що їхня захисна система сама потребує захисту. Особливо страждають багаторічні рослини, здатні накопичувати негативну інформацію. У результаті підвищується чутливість до стресорів та знижується врожайність 1,2. Усі стреси, які викликають напругу в біологічних системах, класифікують за комплексом негативних чинників на природні та антропогенні. Природні представлені двома групами: біотичні-це стреси, що мають біологічну природу та викликаються біологічними чинниками (мікробіологічні, фізіологічні та некрозо-ракові захворювання; пошкодження комахами або дія бур'янів в агроценозах); абіотичні-стреси, що викликаються чинниками неживої природи (температурний стрес, водний стрес; стрес, викликаний нестачею освітленості, тощо). Антропогенні стреси-це стреси, які є наслідками діяльності людини (виробництво хімічних, фізичних і біогенних, ущільнення ґрунту, дії, які викликають розвиток захворювань та послабляють стійкість до біотичних і абіотичних стресів, тощо. Плодові культури відносяться до різних родів та видів. Кожна з них має велике розмаїття сортів, та всі вони мають особливі вимоги до умов навколишнього середовища. Черешню вирощують більше ніж у 40 країнах, щорічне світове виробництво плодів культури становить понад 1 450 тис т. Основними постачальниками є Німеччина, Італія, Франція, США 3, 4 .