“…В цьому випадку передача надлишкової енергії від частинок плазми до адатомів, додатковий розігрів ростової поверхні плаз-мою, а також надлишкова енергія осаджуваних атомів в значній мірі підвищують ймовірність повторного ревипаровування адато-мів. Раніше ми зазначали [15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29], що врахувати дію плазми на по-верхню росту можна шляхом зниження Е d до ефективного значен-ня. При цьому конденсація зворотних парових потоків має свої від-мітні особливості, які визначаються відсутністю автономного на-грівача підложжя 6 та дією на ростову поверхню більш енергетич-них йонів плазми.…”