Research of the level of the C-reactive protein in patients with chronic bacterial prostatitis and it’s diagnostical value

Abstract

ДвНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» Мета дослідження: оцінювання діагностичного і прогностичного значення визначення С-реактивного білка (СРБ) у крові та еякуляті хворих на хронічний бактеріальний простатит (ХБП) і можливість використання цього тесту для моніторингу перебігу захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 65 хворих на ХБП віком від 20 до 50 років (основна група) і 25 здорових чоловіків аналогічного віку (контрольна група). Результати. У сироватці крові хворих на ХБП при зверненні реєстрували підвищення рівня СРБ, практично у всіх хворих він досягав «гострозапального» діапазону і становив у середньому 14,82±3,28 мг/л. Одночасне визначення СРБ в еякуляті хворих на ХБП у стадії загострення виявило концентрації біомаркера, що у 4,3 разу перевищували показники в крові і становили у середньому 64,32±4,46 мг/л. Заключення. У хворих на хронічний бактеріальний простатит при загостренні захворювання виявлено значне підвищення С-реактивного білка в еякуляті, яке в декілька разів перевищувало його вміст у сироватці крові, що дозволило припустити можливість локального синтезу біомаркера при ураженні передміхурової залози. Ключові слова: хронічний бактеріальний простатит, С-реактивний білок.

C-reactive protein and procalcitonin in biological liquids in men with normal and reduced fertility

“…Тенденция к увеличению концентрации СРБ в сыворотке крови у субфертильных мужчин может указывать на хроническое воспаление в органах мужской репродуктивной системы (что совпадает с выводами Е.А. Литвинец и А. Кабиру [11]). Возможно, что воспалительный процесс здесь не только сопровождается снижением фертильности эякулята, но и обусловливает увеличение проницаемости гистогематических барьеров.…”

“…Определение концентрации указанных белков возможно и в биологических жидкостях: моче, желчи, ликворе, слезе, экссудатах и в других материалах [7,8]. Однако в литературе встречается лишь ограниченное количество публикаций, посвященных исследованию СРБ и ПКТ в эякуляте [9][10][11][12].…”