(на 20,5-24,8 % у самців, на 13,4-15,4 % у самок, р<0,05), ензимів деградації цистеїну в окисному та кон'югаційному шляхах (на 21,1-22,0 % у самців, на 13,4-15,3 % у самок, р<0,05) та H 2 S-продукуючих ензимів (на 20,6-25,9 % у самців, на 13,5-17,5 % у самок, р<0,05) порівняно з контролем.
Висновки. Показано, що тривале введення тіолактону гомоцистеїну супроводжується зростанням вмісту гомоцистеїну, цистеїну та зменшенням рівня гідроген сульфіду в крові особин обох статей, однак більш істотні зміни відмічають у самців. Поряд із цим реєструють стать-специфічні зміни метаболізму сірковмісних сполук у печінці: в самців відзначають достовірно більше зниження активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну, ензимів деградації цистеїну та синтезу гідроген сульфіду в печінці порівняно із самками щурів.КЛючОВІ СЛОВА: гомоцистеїн; цистеїн; гідроген сульфід; кров; печінка; ензими.ВСТУП. Порушення обміну сірковмісних амінокислот, які супроводжуються зростанням у крові вмісту гомоцистеїну (гіпергомоцистеїне-мія -ГГЦ), цистеїну (гіперцистеїнемія) та фор-муванням дефіциту гідроген сульфіду, є визна-ними метаболічними факторами ризику кардіо-васкулярної патології [1, 2]. Відомо, що важливу роль у розвитку і поширеності патології серця та судин відіграє стать. Найбільш вразливими щодо серцево-судинних захворювань є жінки старшо-го і похилого віку, а втім, за прогнозами ВООЗ, у найближчому майбутньому кожна друга жінка світу буде старшою 45 років [3]. Показано, що поширеність ішемічної хвороби серця та артері-альної гіпертензії зростає з віком і до 55 років переважає в чоловічій популяції, а після -в жі-ночій [4]. Однак залишається нез'ясованим пи-тання стосовно причетності порушень обміну сірковмісних амінокислот до формування стать-специфічної патології серцево-судинної системи.Мета дослідження -оцінити вплив тіолакто-нової гіпергомоцистеїнемії на вміст гомоцистеї-ну, цистеїну та гідроген сульфіду в сироватці крові, активність ензимів метаболізму сірковміс-них амінокислот у печінці щурів залежно від статі.