Мета статті — розкриття ефективних механізмів та інструментів комунікативного менеджменту для формування компетентностей крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті. Наголошено увагу на тому, що компетентності крос-культурної комунікації здобувачів вищої освіти різних рівнів, викладачів груп забезпечення освітніх програм, стейголдерів та інших зацікавлених в якості вищої освіти осіб мають спільні і відмінні риси. Відмінності обумовлені детермінантами власне самих компетентностей крос-культурної комунікації і функціями, які реалізують учасники освітнього процесу в університеті. Виокремлено організаційний (управлінський), поведінковий (спілкування у формі діалогу і полі- логу, наслідування комунікативних навичок, стилів спілкування) і мовно-комунікативний (знання і системне вдосконалення рівня володіння рідною та іноземними мовами, їх культурної і комунікативної своєрідності)) аспекти формування компетентностей крос-культурної комунікації. Цінним у статті є те, що авторка визначила ефективні механізми та інструменти комунікативного менеджменту для формування компетентностей крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в університеті у контексті формування медіа- грамотності і інформаційно-комунікаційної культури, зокрема у контексті зв’язків з громадськістю (public relations), зв’язків із партнерами (investor relations), зв’язків із представниками медіа, формування і про- сування іміджу, управління репутацією університету. Перспективою подальшого розроблення заявленої теми визначено обґрунтування сутності і шляхів реалізації міждисциплінарного підходу у науковому осмисленні проблеми формування компетентності крос-культурної комунікації учасників освітнього процесу в контексті медіакультурного розвитку і медіаграмотності