The relevance of the article relates to the need for continuing preschool education under quarantine conditions to prevent the spread of COVID-19 by means of distance technologies and preparation of children for STEAM education. Artistic and productive activities are considered to be the resource of STEAM education. The aim of the article is to substantiate educational opportunities of distance education programs for undertaking artistic and productive activities of older preschool children on quarantine. Research methods: theoretical analysis, surveys, generalization of experience, analysis of children’s products, parental feedback. The scientific basis of the study is a set of approaches of different levels. Scientific novelty of the research is two-fold. The possibility of organizing artistic and productive activities of older preschool children by means of remote technologies in terms of preparing parents to interact with educators and organizational, technical, informational assistance to children. The features of the organization of such education in Ukraine under conditions of introducing quarantine measures are revealed. Practical significance is viewed through development and approbation of the content of classes on artistic and productive activities, integrated with the fundamentals of mathematics. There have been developed the questionnaires on digital competence for educators and digital literacy for parents.

The relevance of the problem is due to dynamic changes in digital society. The study aims to determine and compare the levels of digital competence development for future philologists-teachers before and after studying the module “Digital Training Tools”. The research methodology provided consideration of the target, content and procedural aspects of digital competence development for future philologists within limits of competence, activity and technological approaches. The methods of comparative analysis of scientific publications and documents on the topic, practical survey methods using Google forms, analysis of received empirical data, generalization of scientific and pedagogical workers’ experience at Ukrainian Language and Literature Faculty named after H. F. Kvitka-Osnovianenko, who ensure the implementation of educational programs in the specialty «Philology». The comparison is conducted with the help of pedagogical methods and appropriate extracurricular activities. It has been found out that the majority of philology students (90 students) of Bachelor Degree qualification in the program subject area «Philology» at the Ukrainian Language and Literature Faculty named after H. F. Kvitka-Osnovianenko and the Faculty of Foreign Philology are at the average level of digital competence development before studying the module “Digital Training Tools”. The results of the study have shown that the number of students at the average level of communication and interaction in the digital society has decreased, it is completely absent at the basic level, and it has increased at the high level. The obtained and compared results after studying the module and conducting extracurricular activities are provided: the number of students at the high level of computer literacy has increased by 17% and the number of those ones at the average level has decreased by 15%. The statistics on the levels of information literacy and ability to work with digital data are given. The results indicate the effectiveness of the offered module and activities. Conclusions. The basics for the digital competence development are defined. They are motivation and awareness of the digital competence necessity by all students in different subjects; availability of technical tools and free digital content with the native-language interface. The prospects for further research are outlined.

У статті авторами представлено досвід науково-педагогічної практики здобувачів другого магістерського рівня вищої освіти, спеціальність 051 Економіка, виділено цільові і змістові аспекти. Угруповано види і форми відповідного практикування, проаналізовано процесуальний аспект. Презентовано досвід формування компетентностей у здобувачів на етапі організаційнтх заходів, основному та підсумковому етапах практики. Авторами представлено позицію здобувачів-практикантів про сильні сторони і перспективи оновлення програми науково-педагогічної практики за спеціальністю 051 Економіка.

У статті автор розкрив сутність і значення компетентності педагогічного партнерства. З опорою на компетентнісний, діяльнісний, суб’єкт-суб’єктний, особистісноорієнтований підходи, принципів доцільної педагогічної підтримки, “рівний – рівному”, методології Gartner, охарактеризовано цільові, змістові і методичні аспекти формування компетентності педагогічного партнерства. Наголошено увагу на доцільності опори на піраміду Едгара Дейла у формуванні суб’єкт-суб’єктних взаємодій учасників – партнерів освітнього процесу. За принципом паритетності розкрито значення і способи співпраці та командної роботи із зацікавленими особами в якості освіти, фахівцями й експертами. Виразною умовою втілення компетентності педагогічного партнерства виділено когнітивний компонент педагогічної діяльності для забезпечення якості освіти. З позицій цінності для формування компетентності педагогічного партнерства творчо інтерпретовано рекомендації Й. Песталоцці А. Дістервега, Дж. Дьюї, С. Шацького, П. Блонського. Перспективою подальшої розробки проблеми формування компетентності педагогічного партнерства визначено ідеї модерації (К. Klebert, E. Schreder, W. Straub).

No abstract