У межах сценарного підходу до прогнозування техногенних аварій застосова-но метод Байєса для оцінювання ризиків системних аварій на гідровузлах. Сформульовано означення і твердження щодо оцінювання ризиків техноген-них аварій та здійснено загальну постановку задачі кількісної оцінки ризиків аварій на гідровузлах у межах сценарного підходу з використанням байєсів-ського перетворення ймовірностей аварійних подій. Показано, що сценарний підхід з використанням байєсівського перетворення ймовірностей дозволяє оцінити повний (сумарний) ризик системної аварії на гідровузлі, яка може від-бутися з довільних, у тому числі і сумісних, аварійних подій з різними наслід-ками, за деякими модельними, несумісними сценаріями її виникнення й пере-бігу, що формують повну групу подій.
ВСТУПГідровузли -інженерні об'єкти, що мають у своєму складі гідротехнічні споруди різного типу і призначення (греблі, водосховища, водоскиди, гідро-електростанції, шлюзи та ін.), які поєднані територіально й функціонально, являють собою складні природно-технічні системи, аварії на яких можуть мати катастрофічні наслідки. У багатьох випадках потенційна небезпека для населення, яке проживає в зонах аварійних впливів гідровузлів, може бути не меншою, ніж для людей, котрі мешкають біля атомних чи хімічних вироб-ництв, з якими спеціалісти і громадськість зазвичай пов'язують проблеми техногенної безпеки [1,2].Ураховуючи значний аварійний потенціал гідровузлів, проблемам їх безпечної експлуатації в усьому світі приділяють особливу увагу [3,4]. Від-повідні дослідження ведуться і в Україні [5,6]. Більшість з цих досліджень, як у світі, так і в Україні, розвиваються в двох основних напрямах, які мож-на охарактеризувати як традиційний та ризик-орієнтований.Традиційний напрям досліджень техногенної безпеки гідровузлів орієн-тується на глибокий, системний аналіз природних і техногенних чинників аварійності гідроспоруд як технічних систем і об'єктів, виявлення строгих (логічних, функціональних) причинно-наслідкових зв'язків між різними процесами, явищами, подіями, що визначають надійність і безпеку гідро-споруд як у межах детерміністичного (динамічного) підходу, в тому числі і з використанням оригінальних методів індуктивного моделювання, мате-матичної теорії катастроф тощо, так і в межах імовірнісного підходу з вико-ристанням методів і моделей стохастичної динаміки, математичної теорії надійності, логіко-імовірнісних методів аналізу надійності і безпеки струк-турно-складних систем, методів рандомізації детерміністичних моделей гід-роспоруд, їх конструкцій та основ [1,5,[7][8][9][10][11][12][13][14].