Мета. Провести аналіз науково-організаційних підходів в історичному аспекті щодо поетапних досліджень відділу сільськогосподарського землекористування і захисту ґрунтів від ерозії ННЦ «ІЗ НААН» за період заснування та розвитку. Методи. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історичної достовірності, наукової об'єктивності, наступності та діалектичного розуміння ерозійних процесів. Системний підхід до обґрунтування науково-методологічних основ сутності грунтовоекологічних кризових явищ в землекористуванні і охороні земель сільськогосподарського призначення від деградаційних процесів. Результати. Узагальнено багаторічний досвід та наведено основні результати вагомих науково-виробничих досліджень по розробленню комплексу заходів захисту ґрунтів від ерозії, зокрема в контексті ризиків прояву посилення водної і вітрової ерозії, змін клімату та процесів опустелювання. Визначено новітні підходи до охорони та раціонального використання земельних ресурсів в ерозійно-небезпечних агроландшафтах, напрямів розроблення заходів щодо захисту ґрунтів від ерозії, які будуть спрямовані не тільки на діагностику порушень ерозійно-екологічного стану, а й обумовлять диференційований підхід до регулювання інтенсивності деструктивних процесів в агроландшафтах з метою досягнення нейтрального рівня деградації земель. Висновки. Встановлено на основі цілісного науково історичного аналізу ефективність застосування системи протиерозійних, грунтоохоронних заходів на схилових землях при впровадженні ґрунтозахисної адаптивно-ландшафтної системи землеробства як прикладу кращої практики у сфері охорони та екологічно безпечного використання земельних ресурсів. Ключові слова: історія науки й техніки, еволюція,охорона земель, ерозія ґрунтів, деградація земель, агроландшафт, земельно-ресурсний потенціал, ґрунтозахисне землеробство.