Seasonal Features of the Microbial Landscape of Palatine Tonsils in Healthy Students

Abstract

Aim.To find out microbial landscape characteristics of the palatine tonsils in healthy students, depending on the season. Materials and methods. It were examined 40 students without any oropharyngeal pathology aged 17-30 (23 ± 3.5). There were no signs of chronic tonsillitis at pha-ryngoscopy, no signs of acute respiratory infection; they did not take antibiotics for one last month prior to the study and had no tonsilitis for the last 5 years. Examination was made three times, once in a season: autumn from October 16 till November 2; winter from January 27 till March 6 ; spring from April 2 till April 19. Results. The normal microlandscape in healthy individuals aged 17-30 years permanently had Streptococcus viridans, Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Candida albicans, Neisseria, Micrococcus, Bacillus, and Pseudomonas aeruginosa. Presence of S. pyogenes andP. aeruginosa in the structure of microlandscape of the palatine tonsils did not cause any clinical symptoms in their carriers. We also revealed a seasonal dynamics expressed by the frequency of the increase of conditionally pathogenic flora on palatine tonsils in spring and the decrease in all microorganisms growth in winter.

Clinical and microbiological efficacy of "Bioplasmiх throat spray" in the treatment of chronic inflammatory diseases of the palatine tonsils

“…Кількість мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі визначалась за показниками мікробного обсіменіння (популяційний рівень бактерій) шля-хом підрахунку колонієутворюючих одиниць в 1 мл (КУО/мл) [13,16,17]. Мікроорганізми оцінювались як діагностично значимі при їхньому виділенні в кількості більше, ніж 10 3 -10 4 КУО [13,22].…”

“…Такі анатомічні особливості обумовлюють постійне потрапляння та взаємодію з макроорганізмом великої кількості мікроорганізмів, які надходять з продуктами харчування, водою та повітрям, і значною мірою визначають формування мікроекології ротоглотки та суміжних з нею органів [7]. Представниками резидентної мікрофлори ротоглотки, які найчастіше висіваються, є дифтероїди, α-гемолітичні стрептококи, а також γ-гемолітичні стрептококи, Lactobac-terium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Corynebacterium spp., Fusobacterium spp., Mycoplasma spp., Neisseria spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp., Treponema spp., Veilonella spp., Candida albicans [7,22,26]. Мікробіоценоз ротоглотки в нормі знаходиться в стані динамічної рівноваги, і є важливим корисним для макроорганізму механізмом неспецифічного захисту, що забезпечує безперервну антигенну стимуляцію імунної системи і формує колонізаційну резистентність щодо інших, в тому числі і патогенних, мікроорганізмів [7,9].…”