“…Такі анатомічні особливості обумовлюють постійне потрапляння та взаємодію з макроорганізмом великої кількості мікроорганізмів, які надходять з продуктами харчування, водою та повітрям, і значною мірою визначають формування мікроекології ротоглотки та суміжних з нею органів [7]. Представниками резидентної мікрофлори ротоглотки, які найчастіше висіваються, є дифтероїди, α-гемолітичні стрептококи, а також γ-гемолітичні стрептококи, Lactobac-terium spp., Bifidobacterium spp., Actinomyces spp., Corynebacterium spp., Fusobacterium spp., Mycoplasma spp., Neisseria spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp., Treponema spp., Veilonella spp., Candida albicans [7,22,26]. Мікробіоценоз ротоглотки в нормі знаходиться в стані динамічної рівноваги, і є важливим корисним для макроорганізму механізмом неспецифічного захисту, що забезпечує безперервну антигенну стимуляцію імунної системи і формує колонізаційну резистентність щодо інших, в тому числі і патогенних, мікроорганізмів [7,9].…”