“…Останнім часом активно та всебічно вивчають роль Клото при старінні, порушеннях мінерального обміну, гострих та хронічних захворюваннях нирок та їх ускладненнях [3][4][5][6][7][8][9]. Найбільша увага приділяється дослідженню потенційної діа- Білок Клото був ідентифікований в 1997 році, тоді ж було показано що нокаут гена Klotho (гена, відповідального за синтез та каталітичну активність білка Клото) у тварин призводив до передчасної дегенерації, яка характеризувалася скороченням тривалості життя, гіпогонадизмом, затримкою розвитку росту, атрофією шкіри, кальцифікацією судин, остеопенією, емфіземою легенів, порушенням почуттів, втратою слуху та гіперфосфатемією [10].…”