Проблематика. Важливим завданням сучасної біотехнології є розроблення раціональних технологій мікробного синтезу поверхнево-активних речовин (біоПАР), зокрема підвищення ефективності методів їх виділення та очищення. Мета. Визначення оптимальних екстрагентів для отримання поверхнево-активних трегалозоліпідівметаболітів бактерій штаму Rhodococcus erythropolis Au-1. Методика реалізації. Продуцент вирощували на живильному середовищі Гудвіна, джерело вуглецюгексадекан. Трегалозоліпідні ПАР виділяли з постферментаційної культуральної рідини одноразовою екстракцією різними розчинниками з подальшим випарюванням екстракту у вакуумі. Використовували 13 розчинників різної природи, а саме: аліфатичні (гексан, н-октан) і ароматичні (бензол, толуол) вуглеводні, галогенопохідні вуглеводнів (1,2-дихлоретан, хлороформ, тетрахлорметан), спирти (т-бутанол, ізобутанол, пентанол-2), етери (діетиловий ефір) та естери (етилацетат, н-бутилацетат). За хімічною природою деякі з цих розчинників є неполярними (гексан, октан, бензол, толуол і тетрахлорметан), а рештаполярні. Кількість отриманих біоПАР визначали гравіметричним методом, розраховуючи масу, яка переходить із водної фази в 1 моль екстрагента. Оброблення експериментальних даних проводили методом лінійних багатопараметричних рівнянь. Результати. Вивчено розподіл поверхнево-активних трегалозоліпідних ПАР штаму R. erythropolis Au-1 між водною фазою (культуральною рідиною) і розчинниками різної природи. Оброблення експериментальних даних методом багатопараметричних лінійних рівнянь дало змогу встановити залежність між фізико-хімічними характеристиками екстрагентів та кількістю вилучених із культуральної рідини біогенних ПАР. Визначено, що оптимальними екстрагентами для виділення трегалозоліпідних ПАР є розчинники з високою поляризуючою здатністю відносно молекул субстрата. Висновки. На основі експериментальних і розрахункових даних проведено оптимізацію екстракції трегалозоліпідних ПАРметаболітів штаму R. erythropolis Au-1. Встановлено, що біоПАР завдяки наявності в структурі молекул ОН-груп є полярними сполуками, тому краще екстрагуються розчинниками з підвищеною поляризуючою здатністю. Це підтверджено і експериментально, і за допомогою багатопараметричних рівнянь, які враховують специфічну та неспецифічну сольватацію, а також густину енергії когезії та мольний об'єм розчинників. Ключові слова: біогенні поверхнево-активні речовини; трегалозоліпідні поверхнево-активні речовини; екстракція; лінійні багатопараметричні рівняння.