Social perception in moral judgments of interpersonal transgressions

Adams, Gabrielle S.; O’Connor, Kieran; Belmi, Peter

doi:10.1016/j.copsyc.2021.09.006

Cited by 3 publications

(2 citation statements)

References 47 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Does the past misdeed likely foretell future transgressions? Observers can take numerous factors into account in judging a person's past deeds, including the type and severity of transgression committed, the circumstances of the offense, the perceived intent of the transgressor, and time that has passed since the transgression and their beliefs about the possibility of moral change (Adams, O'Connor & Belmi, 2022;Leith et al, 2014;McCullough et al, 2010;Ward & Wilson, 2015;Wohl & McGrath, 2007;Young & Saxe, 2011). In essence, the perceiver's moral calculus determines the balance between condemnation and redemption; whether to hold onto the past act as presently pertinent, or to forgive and forget.…”

Section: -Maya Angeloumentioning

confidence: 99%

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

Dawson¹,

Wilson²

2023

Preprint

View full text Add to dashboard Cite

As more of our lives take place online, it is increasingly common for public figures to have their current image tarnished by their mistakes and transgressions in what is often the distant past. Three experiments (N = 2,296) found that judgements of a public figure who tweeted racist statements in the past were less harsh when more time had passed and when the public figure was younger at the time of the tweet. However, politics also played a powerful role. Independent of time and age, liberals allowed less possibility of redemption for anti-Black tweets, while conservatives were less forgiving for anti-White tweets. Such partisan differences extended not only to moral judgements of the individual, but also general moral principles and participants’ subjective perceptions of the situation itself, including subjective temporal distance from the tweet, the subjective age of the public figure, and the current relevance of the past statements.

show abstract

Section: -Maya Angeloumentioning

confidence: 99%

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

Dawson¹,

Wilson²

2023

Preprint

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Ефективність навчального процесу залежить від міжособової поведінки всіх його учасників [15]. Високоморальні судження, відповідальність, когнітивні упередження призводять до асиметрії в міжособистісній взаємодії [4], тоді як вона є джерелом значної соціальної інформації, що формує суспільне сприйняття [14]. Наявність міжособистісних проблем вважається можливим фактором ризику суїциду [11].…”

unclassified

Експериментальне Дослідження Гендерних Особливостей Міжособистісного Спілкування Студентів

ПРЯДКА¹,

ФЕДОСОВА²

2022

psych-health

View full text Add to dashboard Cite

Анотація. Вступ. Актуальність дослідження обумовлена тим, що комунікативна компетенція є сьогодні однією з ключових компетенцій, на формування яких спрямована сучасна освіта, і є особливо важливою для медичних працівників, зокрема лікарів-психологів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники розглядають міжособистісне спілкування як запоруку ефективності навчального процесу та успішності професійної двяльності в медицині, педагогіці, управлінні та інших сферах. Постановка проблеми. Аналіз джерел наукової літератури показав, що проблема особливостей міжособистісного спілкування сучасних студентів досліджена недостатньо, не розкрито гендерний аспект цього питання. Формулювання мети дослідження. Мета: вивчити гендерні особливості процесу міжособистісного спілкування студентів 1–3 курсів. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні, що є складовою теми НДР кафедри медичної психології Інституту медичних наук ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом” “Медико-психологічні аспекти навчального процесу”, взяли участь 96 студентів 1–3 курсів, із них 49 дівчат та 47 юнаків. Були використані такі психодіагностичні методики: Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана (в модифікації В.В. Бойка); Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона. Результати дослідження. У більшості досліджуваних студентів переважали помірний (48,9% юнаків, 53,1% дівчат) та низький (40,4% юнаків, 24,5% дівчат) рівні домінування Однак у дівчат, на відміну від юнаків (р<0,05), досить часто також виявлявся високий рівень домінування (16,3%). В обох групах респондентів переважав помірний рівень дружелюбності (51.1% дівчат і 57,4% юнаків), однак юнаків із низьким рівнем дружелюбності було вдвічі більше, ніж дівчат (34,0% та 16,3% відповідно). Підвищений та дуже високий рівні фрустрованості були відсутніми в обох досліджуваних групах студентів. У переважної кількості досліджуваних студентів (63,2% дівчат і 53,2% юнаків) виявлено низький рівень суб’єктивного відчуття самотності. Серед юнаків, на відміну від дівчат (р<0,05), високого рівня суб’єктивного відчуття самотності зафіксовано не було. Висновки та перспективи подальших досліджень. Доведено залежність особливостей міжсобистісних відносин студентів від гендерної належності, що підтверджується наявністю статистично значимих (р<0,05) відмінностей між юнаками та дівчатами. Визначено, що найбільш значимим фактором впливу на міжособистісну комунікацію є суб’єктивне відчуття самотності. Перспективними напрямками дослідження визначено вивчення зв’язку суб’єктивного відчуття самотності з екстра- та інтравертованістю особистості, вербальними та невербальними аспектами комунікативного процесу, а також впливу комунікативних особливостей студентів їхню академічну успішність. Також планується продовжити дослідження серед студентів інших навчальних закладів та серед старшокурсників, а також диференціювати отримані результати в залежності від обраної спеціальності.

show abstract

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

Dawson,

Williams,

Wilson

2023

Pers Soc Psychol Bull

View full text Add to dashboard Cite

As more of our lives take place online, it is increasingly common for public figures to have their current image tarnished by their mistakes and transgressions in what is often the distant past. Three experiments ( N = 2,296) found that judgments of a public figure who tweeted racist statements in the past were less harsh when more time had passed and when the public figure was younger at the time of the tweet. However, politics also played a powerful role. Independent of time and age, liberals allowed less possibility of redemption for anti-Black tweets, while conservatives were less forgiving for anti-White tweets. Such partisan differences extended not only to moral judgments of the individual, but also general moral principles and participants’ subjective perceptions of the situation itself, including subjective temporal distance from the tweet, the subjective age of the public figure, and the current relevance of the past statements.

show abstract

Social perception in moral judgments of interpersonal transgressions

Cited by 3 publications

References 47 publications

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

Експериментальне Дослідження Гендерних Особливостей Міжособистісного Спілкування Студентів

A Tale of Two Tweets: What Factors Predict Forgiveness of Past Transgressions on Social Media?

Contact Info

Product

Resources

About