Some Peculiarities of Cultivation of Common Oak Stands Involving Bereka Medicinal in Southern Podillya

Abstract

Здійснено аналіз державного лісового фонду ДП "Чечельницьке ЛГ". Обстежено насадження лісових, медоносних, плодових і ягідних деревних порід. Досліджено лісові культури дуба звичайного за участю в їх складі горіха чорного, вишні пташиної, липи серцелистої, клена псевдоплатанового (явір), ясена звичайного, береки лікарської, ялини європейської та клена гостролистого. Насадження із плодових, ягідних та медоносних порід становлять на сьогодні-51,8 %, з них: з участю береки лікарської-11,7 %, вишні пташиної-49,7 % та липи серцелистої-38,6 %. Вивчено ріст насаджень дуба зі супутніми деревними породами. Встановлено площу плодових, ягідних та медоносних культур у дослідних лісництвах, частку органічного опаду, зімкнення крон у рядах, поширення трав'яної рослинності. Доведено, що до 12-15-річного віку берека лікарська і дуб звичайний утворюють І ярус. Починаючи з 30-річного віку, ріст і розвиток дуба звичайного проходить інтенсивніше порівняно зі супутніми деревними породами. З 35-річного і до 96-річного віку ця відмінність на користь дуба становить до 10 м. Дуб чітко займає І ярус і сягає до 25 м заввишки, тоді як берека лікарська не перевищує 16 м. Найбільше поширення на зрубах мають трав'яні рослини: пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна та інші, які до 6-річного віку утворюють густі зарослі і досягають висоти до 140 см. Деревні супутні породи здатні підвищувати ґрунтову родючість і продуктивність насаджень. Відбувається витіснення злакових та інших трав'яних рослин, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Доведено, що липа дрібнолиста, вишня пташина і берека лікарська є перспективними для впровадження в лісові культури Південного Поділля. Ключові слова: лісові культури; дуб звичайний; берека лікарська; супутні деревні породи; ріст; насадження; трав'яна рослинність.

Morphological and ecological peculiarities of checker tree mountain ash (Torminalis glaberrima) plants and biochemical composition of its fruits

“…Both in Ukraine and abroad the main reason for population decline of T. glaberrima is the thoughtless exploitation of its natural specimens (Thomas, 2017), which led by the end of the XIX century and in the early XX century to the catastrophic reduction of its population to barely1% of the total area of mixed forests Grynyk et al, 2019;Lefèvre et al, 2020). Checker tree free felling was suspended at the state level in the second half of the 1920's only through the awakening of ecological consciousness, and in due course, this species was listed in 'The Red Book' (Didukh, 2009) and state programs for its protection have been launched (Shpak et al, 2017). The addition of wild service tree to 'The Red Book' is only the initial stage of the program for its conservation as a rare and endangered species on the territory of Ukraine, aimed at increase in its population (Krynytskyi et al, 2017;Shpak, 2018;Grynyk et al, 2019;Lefèvre et al, 2020).…”

“…3) de Rigo, et al, 2016;Thomas, 2017), where its average density ranges from 0.2 to 30 trees/ha (Moskalets et al, 2020). International experts (Zwierzyński & Bednorz, 2012;Madera, 2013;Nemeth, 2015;Thomas, 2017) and national scientists (Kоsеts, 1941;Termena & Budzhak, 1997;Shpak et al, 2017) have proved the priority of the study, preservation and restoration of populations of wild service tree given its vitality and environmental significance. In countries such as Germany, Serbia, Hungary, the Czech Republic, Austria, Poland and others, the checker tree was listed in the 'Red Book' and a start has been made to entry of selected genotypes to the Register of Plant Varieties (Ireland, Austria) (Grynyk et al, 2019;Moskalets et al, 2020).…”

“…Some scientists have conducted research to determine the features of morphology, physiology, and distribution range of he checker tree in Italy; in Iran (Shahraji et al, 2013;Espahbodi et al, 2017); in Hungary (Nemeth, 2015); Germany (Aas & Kohles, 2011;Pyttel et al, 2013;Werres, 2018). In Ukraine -issues of study, conservation and protection T. glaberrima are engaging the attention of a number of researchers (Kоsеts, 1941;Pohrebniak, 1993;Termena & Budzhak, 1997;Shpak et al, 2017Shpak et al, , 2018Shpak et al, , 2019, which has made it possible to determine the distribution range, ecological and biological features (Mosyakin, 1999;Shelyag-Sosonko et al, 2003) and somewhat popularize this species.…”

“…Many researchers (Allegrini et al, 1993;Mrkonjić et al, 2017) note that wild service tree has a wide range of dimensions -height ranges from 10-32 m (Bednorz et al, 2007;Madera et al, 2013) and trunk diameter 15-75 сm (Drapier, 1993;Pyttel, 2011) with dark grey bark, covered with cracks, strong wood (Nemeth, 2015;Cedro, 2016). According to data from some researchers (Mosyakin, 1999;Gordiyenko, 2007;Rоmаnchuk, 2017;Shpak et al, 2017Shpak et al, , 2018Shpak et al, , 2019 average annual growth of young individuals in height is 0.15-0.50 m, life expectancy of checker tree is up to 300 years, and for some individuals -400 and more years. According to the results of our observations most individuals of reproductive age have an annual increase ('Slаvkа', Form 1-18-116) characterized as strong (more 40 сm), however, the form 'Kyianochka') is weak (less than 30 cm), and some ('Prydnistrianka', Form 1-18-205) -average (30-40 сm).…”

Моніторинг Природного Відновлення Береки Лікарської В Дубово-Грабових Дібровах Південно-Подільського Лісостепу України

“…(Bodnar & Hordiienko, 2006 тів, що особливо охороняються. Відновлені насіннєвим способом дубові деревостани з участю Sorbus torminalis відзначаються кращим ростом, характеризуються високою стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища, довговічністю, значним меліоративним впливом (Hordiienko, Bondar & Krynytskyi, 2006;Makhmet, 1965;Shpak, Shlapak & Leontiak, 2017). З метою глибшого вивчення та забезпечення природного відновлення зникаючого виду розроблено "Програму щодо збереження та відтворення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" на 2018-2021 рр."…”