Здійснено аналіз державного лісового фонду ДП "Чечельницьке ЛГ". Обстежено насадження лісових, медоносних, плодових і ягідних деревних порід. Досліджено лісові культури дуба звичайного за участю в їх складі горіха чорного, вишні пташиної, липи серцелистої, клена псевдоплатанового (явір), ясена звичайного, береки лікарської, ялини європейської та клена гостролистого. Насадження із плодових, ягідних та медоносних порід становлять на сьогодні-51,8 %, з них: з участю береки лікарської-11,7 %, вишні пташиної-49,7 % та липи серцелистої-38,6 %. Вивчено ріст насаджень дуба зі супутніми деревними породами. Встановлено площу плодових, ягідних та медоносних культур у дослідних лісництвах, частку органічного опаду, зімкнення крон у рядах, поширення трав'яної рослинності. Доведено, що до 12-15-річного віку берека лікарська і дуб звичайний утворюють І ярус. Починаючи з 30-річного віку, ріст і розвиток дуба звичайного проходить інтенсивніше порівняно зі супутніми деревними породами. З 35-річного і до 96-річного віку ця відмінність на користь дуба становить до 10 м. Дуб чітко займає І ярус і сягає до 25 м заввишки, тоді як берека лікарська не перевищує 16 м. Найбільше поширення на зрубах мають трав'яні рослини: пирій повзучий, просянка розлога, іван-чай, кропива дводомна та інші, які до 6-річного віку утворюють густі зарослі і досягають висоти до 140 см. Деревні супутні породи здатні підвищувати ґрунтову родючість і продуктивність насаджень. Відбувається витіснення злакових та інших трав'яних рослин, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Доведено, що липа дрібнолиста, вишня пташина і берека лікарська є перспективними для впровадження в лісові культури Південного Поділля. Ключові слова: лісові культури; дуб звичайний; берека лікарська; супутні деревні породи; ріст; насадження; трав'яна рослинність.

р. piterwp@rambler.ru УДК 712.253(477.46) В. П. Шлапак, Ю. І. Єгоров Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Україна АНАЛІЗ ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ СКВЕРУ ІМ. І. Д. ЧЕРНЯХОВСЬКОГО У МІСТІ УМАНЬ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЇ Підтверджено, що основні властивості просторової композиції архітектурно-ландшафтного середовища історичного міста Умані, його загальні та локальні прояви визначаються тенденціями формування об'ємно-планувальних структур та результатом еволюції містобудівних утворень під впливом соціальних, економічних та екологічних процесів розвитку. Виявлено, що на початку ХХ ст. на розі вулиць Садової та Старої (Гоголя) знаходилась садиба Н. Фішмана зі старими кедрами, соснами, дубами. На початку 20-х років ХХ ст. у садибі розмістився відділ народної освіти Уманщини, а згодомклуб червоних офіцерів. У липні 1941 р. територію садиби німці використали для поховання німецьких солдатів. Після війни місце підготовлено для спорудження пам'ятника генералу І. Д. Черняховськомудвічі Герою Радянського Союзу. Відкриття пам'ятника відбулося 24 жовтня 1948 р. Висвітлено історію життєвого шляху уродженця села Оксанено Уманського р-ну генерала армії І. Д. Черняховського. Досліджено сучасний стан скверу ім. І. Д. Черняховського. З'ясовано, що наявний стан благоустрою та озеленення скверу потребує істотного оновлення. Встановлено, що зазначену ділянку можна використати для комплексної реконструкції скверу за розробленнями, які передбачають розміщення споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, функціональне зонування, формування безперервної системи озелененої території. Запропоновано поетапну реконструкцію території скверу, де потрібно забезпечити максимальне збереження ділянок з наявними насадженнями. Розкрито проблему розробки щодо гуманізації, екологізації та окультурення просторового середовища ландшафтних парків.

The article presents generalized scientific researches and experimental data on the bioecological peculiarities of the North American species of the Juglans L. genus. The peculiarities of the seasonal rhythm of development are revealed. Juglans cinerea L., J. rupestris Engelm. and J. major (Torr.) A. Heller were the first to wake up and J. nigra L., J. californica S. Wats., and J. hindsii (Jeps.) Jeps. ex R.E. Sm. wake up a little later. The biorhythm of woody plants is closely related to the increase in the sum of active (+10°C) and effective (+5°C) temperatures. Juglans cinerea and J. rupestris require the smallest sum of effective temperatures for buds swelling, that is 28.9 and 34.1°C, respectively; J. hindsii require the largest sum of effective temperatures -57.1°C and J. nigra require 50.6°C. Investigation of growth dynamics shows that intensive growth of all species of the Juglans genus was observed in May-June. The vegetation period in all Juglans species lasts 183-206 days. The development cycle of North American walnuts under research conditions is shifted towards the summer-autumn period. When determining frost resistance, it was found that the species are characterized by an average degree of subfreezing. All species genus are promising for use in ornamental horticulture of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, as evidenced by the full acclimatization of J. nigra and J. cinerea, good acclimatization of J. rupestris and J. major and satisfactory acclimatization of J. сalifornica and J. hindsii. It is established that J. nigra are promising for the development of highly productive forest plantations.Özet: Bu çalışmada Juglans L. cinsinin Kuzey Amerika türlerinin biyolojik özellikleri ile ilgili genel bilimsel araştırmalar ile deneysel bulgular sunulmuştur. Bu türlere ilişkin mevsimsel gelişim özelliklerinin detayları ortaya konmuştur. Juglans cinerea L., J. rupestris Engelm. ve J. major (Torr.) A. Heller ilk uyanan türler iken J. nigra L., J. californica S. Wats. ve J. hindsii (Jeps.) Jeps. ex R.E. Sm. biraz daha geç uyanmışlardır. Odunsu bitkilerin biyolojik ritimleri aktif (+10°C) ve efektif (+5°C) sıcaklık değerlerinin toplamındaki artış ile yakında ilişkilidir. Juglans cinerea ve J. rupestris tomurcuklanma için en düşük toplam efektif sıcaklık değerlerine (sırasıyla 28.9 °C ve 34.1°C), J. hindsii ve J. nigra ise en yüksek değerlere (sırasıyla -57.1°C ve 50.6°C). Büyüme dinamiklerinin incelenmesi tüm Juglans türlerindeki yoğun büyümenin Mayıs-Haziranda yaşandığını göstermiştir. Tüm türlerdeki vejetasyon süresi 183-206 gün sürmektedir. Kuzey Amerika kökenli cevizlerin araştırma sahası koşullarındaki gelişim döngüsü yaz-sonbahar dönemine doğru kaymıştır. Dona dayanıklılık tespiti için yapılan çalışmalar tüm türlerin ortalama bir donma derecesi ile karakterize olduklarını göstermiştir. Tüm türler Sağ Yaka Ukrayna orman-step bölgesinde süs bitkiciliği kullanımı için gelecek vaat etmektedirler ki bu durum J. nigra ve J. cinerea'nın tam, J. rupestris ve J. major'ın iyi derecede ve J. сalifornica ve J. ...

Досліджено успішність інтродукції айланта найвищого (Ailanthus altissima (Mill.)) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України методом інтегральної числової оцінки життєздатності та перспективності інтродукції дерев на основі візуальних спостережень, який враховує найважливіші для інтродукції показники: ступінь визрівання пагонів, зимостійкість, збереження габітусу, пагоноутворювальна здатність, регулярність приросту пагонів, здатність до генеративного розвитку, способи розмноження в культурі. Визначено ступінь акліматизації інтродукованого виду A. altissima методом встановлення акліматизаційного числа. Досліджено декоративність рослин A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Оцінено декоративність крони, листків, суцвіть, квіток і плодів, кольору та фактури кори стовбура, гілок і пагонів. Визначено комплексну і сезонну декоративності виду A. altissima. Наведено результати дослідження комплексної та сезонної декоративності виду А. altissima, які зростають у Національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України, Уманському НУС, у зелених насадженнях Умані та Уманського району, дендрологічному парку Веселі Боковеньки Кіровоградської обл., смт Чечельник Вінницької обл., м. Одеса, м. Миколаїв.

На підставі опрацювання літературних джерел досліджено історію створення зелених насаджень Уманського національного університету садівництва (УНУС). Проведено аналіз таксономічного складу автохтонних та інтродукованих деревних і кущових рослин, що нині зростають на цій території. Встановлено, що серед голонасінних рослин переважають представники роду Thuja та його формового різноманіття, дещо менше представництво має рід Picea, а третім за чисельністю є рід Pinus. Серед кущових порід порядку голонасінних переважають роди Juniperus і Taxus. Порядок покритонасінних рослин найбільше представлений родами Aesculus, Acer, Betula, Corylus, Juglans, Mahonia, Quercus, Ulmus, Tilia, Fraxinus, Salix та Sorbus. Найбільше представництво кущових рослин цього порядку становлять роди Berberis, Caragana, Cornus, Philadelphus, Laburnum, Viburnum, Spiraea, Symphoricarpos, Syringa, Tamarix та Forsythia. Для покращення естетичного стану цих насаджень необхідно проводити формувальну обрізку. Відзначено наявність великої кількості плодових рослин, яку представляють роди Armeniaca, Cerasus, Malus, Morus, Pyrus. Внаслідок проведеного візуального обстеження загального стану насаджень деревних та кущових рослин, що зростають на території УНУС, подано пропозиції щодо їх реконструкції та збільшення видового і формового різноманіття.