Людина звикла довіряти інформації, отриманій з джерела, яке цілком, на її думку, заслуговує на таку довіру. І якщо раніше таку функцію виконувала друкована продукція переважно рідного для людини суспільства, то в наш час глобалізаційних змін у світі та розвитку інформаційного суспільства в нашій державі зокрема роль головного довірчого в плані достовірності інформації джерела випала виконувати всесвітній електронній павутині – вмістилищу максимального обсягу різноманітної інформації. Проте, звертаючись за потрібними відомостями до Інтернет-мережі, людина насправді не може повністю оцінити, наскільки надійну, вірогідну чи повну за ступенем охоплення проблеми інформацію отримає [2], зокрема, враховуючи її кліповий формат і хаотичну форму подачі [3], однак бажання перевірити цю інформацію на змістовність і достовірність та реальну інформативність – зазвичай не виникає. Тоді як застосування критичного мислення у такій і схожих ситуаціях гостро необхідно. На нашу думку, саме розвинене критичне мислення людини може сприяти тому, щоб вона зрозуміла зміст і смисл, приховані за кліпово-фрагментарною формою подачі електронної інформації, поєднуючи окремі розрізнені кліпи інформації у цілісну та послідовну систему реальних подій / фактів; щоб вона була здатна відрізнити справжню, правдиву інформацію від фейкової, розуміючи її маніпулятивний характер.