This article highlights the issue of using the methodological basis in the formation of the concept of economic development of the region. Using systematic and synergetic approaches, methods of analysis and synthesis, induction and deduction, it is substantiated that, considering the economic development of the territory as qualitative and structural changes in its economy due to economic growth, it is logical to understand a holistic system of views and tactics implementation of qualitative and structural changes in the economy of the territory, the formation of which occurs through the creation and organization of knowledge about the object of study. Therefore, the methodological basis of the concept of economic development of the territory can be considered the organization of activities related to its filling with relevant knowledge (their formation). Such knowledge increases mainly in a cumulative way and plays a major role in the economic and social systems of the state, accumulating centers of concentration of economic activity, ie the creation of added value and jobs. At the same time, understanding the development of regions and their role in the economic development of each country requires an analysis of all the interrelated functions they perform, as well as the relationship between them and the external environment. There are also close relationships between the economic functioning of the territory and the standard and living conditions of its inhabitants / population. Therefore, the economic basis of economic development of the region includes the paradigm of scientific knowledge (entry into the theory of systems and its analysis) and the concept of economic development of the territory and its construct. At the same time, the use of quantitative and qualitative research methods in addition to those already mentioned guarantees the effectiveness of such an analysis. The described methods make it possible to: identify the structural and functional features of the regions, the potential of their development, its current and potential barriers that are changing rapidly; determine the structure defining and trends of human capital and social activity; to assess the territories in terms of the level of their infrastructure; build various models of spatial development taking into account production, innovation and infrastructural factors and appropriate institutional environment, identification or delimitation of functional spaces both just the regional so and national different hierarchical levels.

Зварич Ігор Михайлович Чуйко Галина Василівна Анотація. Стаття пов'язана з теоретичним аналізом феномену духовності та його тлумачення у зарубіжній і вітчизняній психології. Виявлено, що єдине спільне визначення цього поняття в психології відсутнє, а різні спроби його витлумачити свідчать як про недостатню чіткість його розуміння і намагання відрізнити його від понять «душевний» і «моральний», так і відокремити від суто релігійного та суто світського його пояснення. Зроблено висновок, що духовність, розуміння якої через багатозначність і філософську глибину цього феномену може бути цілком суб'єктивним, властива людській природі і реалізується у способі та процесі життя людини, а необхідними складовими духовності є моральність людини, життя у згоді з власною совістю, визнання існування вищого начала як основи Буття, орієнтація на вічні сакральні цінності.

1 Кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3424-3348 Researcher ID: D-9477-2016 2 Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри психології, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна) ORCID ID: https://orcid.org/This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-ncsa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯСтаття присвячена аналізу проблеми особливостей подачі та властивостей інформації в мережі Інтернет; увага зосереджена на інформативності як основній характеристиці текстової інформації. Зазначено, що оскільки Інтернет в інформаційному суспільстві став глобальним засобом масової комунікації, здатним до передачі значних обсягів інформації на величезні відстані в режимі реального часу, макросховищем інформації та її джерелом для багатьох людей, якість інформації у всесвітній електронній мережі є важливою проблемою, що потребує вирішення. Констатується, що якість інформації в Інтернеті часто сумнівна, а переважаючий формат її представлення -фрагментарно-кліповий, що відображається на її інформативності як найбільш суттєвій властивості інформації, що проявляється у новизні та потрібності достовірної та надійної інформації для користувача мережі. Наголошено, що аналіз властивостей інформації та специфіки її подачі в Інтернет-мережі демонструє брак насправді важливої для людини та соціуму, правдивої фактичної інформації, а значна частина Інтернет-повідомлень об'єктивно неінформативні. Зроблено висновок, що для задоволення користувацького пошуку та оптимізації якості інфо-© Halyna Chuyko, Igor Zvarych PSYCHOLOGICAL JOURNAL Постановка проблеми. Інформація життєво необхідна для існування, функціонування та розвитку соціуму і кожної людини, іноді від поінформованості залежить їх виживання. Якщо в минулому столітті джерелом інформації вважалися книги, газети чи телебачення, у повідомленнях яких не сумнівалися, апріорі сприймаючи їх як правдиві (що, власне, підкреслювалося і назвами газет -і ніхто не звертав увагу, що правда може бути лише одна, а не кілька), то сучасна людина, живучи в суспільстві, названому інформаційним завдяки ролі, яку в ньому виконує інформація, в тій самій мірі готова бездумно довіряти інформації, почерпнутій в Інтернеті, іноді -так само сприймаючи її як достовірну і надійну. На думку Е.Фромма, людина з дитинства засвоює «шаблон мислення», який не передбачає критичної оцінки, «не потрібної, безнадійної і … небезпечної» з точки зору старших і соціуму в цілому (Фромм, 1998 : 241), заставляючи її повірити, що все і так нормально. У дорослому ж віці виявляється, що ті думк...

No abstract

The article is devoted to the theoretical analysis of the understanding of the phenomenon of tolerance in psychology and the determination of the characteristics and probable reasons for the manifestation of such a form as tolerance of indifference, which is currently the most widespread in the world, according to the authors of this article. It is stated that there are a lot of different interpretations of the concept of tolerance in the scientific literature and they continue with an awareness of the complexity, multidimensionality and dynamic nature of this phenomenon, however, instead of identifying what unites them, which is common for the definition of tolerance, scientists are focused on attempts to offer their own, more a good understanding of it, different from the existing ones. And this actually means the absence in science of the exact meaning of this word, as well as an understanding of what exactly, what psychological phenomenon it means. And the attempts of scientists to distinguish this concept from the concept of tolerance in no way facilitate the solution of the situation. It is suggested that tolerance and intolerance should not be opposed in the context of a "positive-negative" attitude, since these concepts are not mutually exclusive, and the manifestation of intolerance under certain circumstances can be a moral phenomenon, in contrast to tolerance. It is noted that the biggest problem and still unresolved issue of the psychology of tolerance is the definition of the boundaries of manifestation of tolerance, tolerant attitude towards another person and his actions. It is concluded that the limit of the manifestation of a tolerant attitude is violation / neglect of other norms of universal human morality; that in the modern world, tolerance is not always actively manifested, more often the tolerance of indifference dominates. And it is precisely this manifestation of tolerance that has a long history (philosophical and religious), which serves as a serious basis for modern manifestations of tolerance as indifference. Tolerance of indifference is a manifestation of a stable, not always conscious, indifferent attitude to various issues of human existence, which excludes both a person's assessment of the current situation and taking responsibility for its development. The tolerance of indifference was inherited by the post-Soviet countries from totalitarianism, but the modern information society, in part, involuntarily cultivates just this kind of tolerance, gradually leveling the axiological significance of a person's moral and existential values.