Анотація. Стаття присвячена теоретичному аналізу наукової літератури щодо застосування кліпової хаотичності з метою актуалізації абсурдності змісту інформації на теренах кіберпростору як новітньої маніпулятивної технології цілеспрямованого впливу на індивідуальну та масову свідомість. Охарактеризовано новітні інформаційно-комунікативні технології, що можуть призвести до непоправних небезпечних наслідків для нашого суспільства. Констатується, що кліпова хаотичність кіберпростору як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія соціально-психологічного впливу в інформаційному просторі перш за все спрямована на часткове, або повне «розбалансування» гармонійного співвідношення між концептуальним і кліповим рівнями мислення. Зроблено висновок про те, що еволюційний період зміни свідомості людини в самому розпалі, особистість ще не дійшла до того рівня розвитку, щоб в результаті хаотизації інформаційно-комунікативних потоків (марафонів) на достатньому рівні вміти трансформувати свій когнітивно-стратегічний потенціал і встигати займатися ефективною обробкою інформації за короткий часовий проміжок. А це, водночас, надає можливість застосовувати маніпулятивні технології впливу на індивідуальну та соціальну свідомість. Ключові слова: кліпова хаотичність кіберпростору, логіка абсурду, абсурдизація, кліпова культура, кліпове мислення, концептуальне мислення. КЛІПОВА ХАОТИЧНІСТЬ ЯК ЗАСІБ АБСУРДИЗАЦІЇ ТА МАНІПУЛЯТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна) УДК: 316.77:004.5 Постановка проблеми. Науковотехнічний прогрес сприяє утворенню нового світу, який неабияк вплинув на особистість людини та її життєдіяльність. Він викликав © Чаплак Я. В., Зварич І. М. Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри психології, декан факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці (Україна) DOI (Article): https://doi.

No abstract

No abstract

This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ У статті здійснено узагальнюючий аналіз різних авторських визначень комунікативної толерантності та представлено результати початкового етапу емпіричного дослідження-асоціативного опитування студентів щодо особистісних рис, ймовірно властивих їх «ідеальному» співрозмовнику. Зазначається, що, залежно від підходу до аналізу комунікативної толерантності (психологічного чи мовознавчого), науковці зосереджуються або переважно на змістовних характеристиках цього поняття, або їх більше цікавить формальний бік прояву даного феномену. Виявлено, що серед особистісних рис, виділених респондентами, як передумову ефективного спілкування, домінують дві групи рис: 1) які стосуються вміння спілкуватися; 2) пов'язані з моральним розвитком людини. Запропоновано підсумкове розуміння комунікативної толерантності як особистісної риси, що проявляється у доброзичливому і відкритому ставленні до іншої людини в процесі спілкування з нею. Ключові слова: толерантність, комунікативна толерантність, спілкування, «ідеальний» співрозмовник, особистісні риси.

The article analyses theoretically the concept of psychological safety as it is understood in psychology and presents the empirical study of students-future psychologists’ feeling of psychological safety in terms of their propensity to risk and their psychological hardiness as a prerequisite for a personal ability to resist danger. It is stated that the problem of an individual’s psychological safety in the situation of quarantine isolation and COVID-2019 pandemic is especially actual, even comes to the fore and requires thorough analysis and careful study in the context of the current objective situation in Ukraine and the world. The need for safety and protection from various threats is an individual’s fundamental need, further self-development and self-realization depend on its satisfaction; but an average person begins to realize this fact only after losing a sense of psychological safety. In scientific sources, psychological safety is more often seen as a means helping achieve / obtain something desired instead of understanding it as a goal. The interpretations of psychological safety, its structure, levels and factors supporting it presented by different scientists and its relation to informational-psychological security are analyzed. After the performed review of scientific psychological literature, the phenomenon of psychological safety was generalized as a complex, integral dynamic phenomenon; an individual’s state and feeling of being protected from external and internal threats; controllability of life events; an individual’s confidence in their ability to resist possible and existing threats; satisfaction of an individual’s basic needs and life as a whole for the further development and self-realization. We understand psychological safety as an individual’s sense of security in a safe world and a willingness to protect and restore that feeling when needed, resulting in the individual’s satisfaction with life. It is concluded that the studied students’ individual psychological hardiness with its components and the components of their sense of safety were not sufficiently developed. However, we can assume that psychological safety is more often experienced by people with developed psychological hardiness and its components: commitment to life; control over things happening in life, in particular, in stressful situations, and risk acceptance as a life challenge, as a result of which an individual can learn valuable life lessons helping them to become wiser for further self-realization.