У статті експліковано поняття кліпової свідомості, яке постає як здатність образної фіксації певного яскравого посилу реальності, що під впливом комп’ютерних технологій і маркентингових ходів Інтернету набуває масового характеру. Будучи вписаним у вимір високих технологій, воно вказує на специфіку мислення сучасної людини та його найперші характеристики, а саме: візуальність, іманентність, емоційність. Висуваючи хаос на противагу Логосу, кліпова свідомість намагається візуалізувати світ, пристосувати до серії множинного, змонтованого з уривків фраз та думок. Доведено, що нині в умовах інформаційного релятивізму та плюралізму духовна вісь історії зазнала непоправних розривів, надломів і деформацій, що зумовлені інтенсивним розвитком інформаційних технологій, неусталеними типами і способами комунікативної взаємодії, руйнацією традиційних матриць культури з їх ціннісно-нормативними регулятивами, що донедавна слугували основним ресурсом смислопокладання. Експлікація кліпової свідомості дає змогу виокремити ті проблемні зони, які потребують нині особливої уваги науковців. До них належить втрата смислових концептів культури, що визначали рівень розвитку інтелектуального середовища; криза соціокультурної ідентичності; «ідентифікаційна порожнеча», засилля нетрадиційних самоідентифікацій і негативних ідентичностей; деформація гуманістичних цінностей та імперативів, трансгуманістичні проєкти та неоязичництво.Результати дослідження підводять до думки про нагальну потребу життєствердної культуротворчості з метою збереження особистісної ідентичності та належної відповіді на фундаментальні виклики часу, продиктовані зміною антропокультурних парадигм.