Метою дослідження є розроблення нових методичних підходів до проведення компаративного аналізу ефективності та повноти використання ресурсного потенціалу торговельних підприємств для цілей стратегічного управління. У статті уточнено сутність поняття «ресурсний потенціал» та систематизовано основні методичні підходи до його аналізу. Інформаційною базою емпіричного дослідження слугували дані фінансової звітності шести найкрупніших компаній, що займаються торгівлею вантажними транспортними засобами за період 2020-2022 рр.У результаті дослідження запропоновано новий методичний підхід до проведення компаративного конкурентного аналізу ефективності та повноти використання ресурсного потенціалу торговельних підприємств. Запропонована методика дає змогу не просто проаналізувати ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств, а оцінити повноту використання наявних ресурсів, через порівняння фактичного значення прибутку з теоретично можливим еталонним значенням для наявного рівня ресурсів, ураховуючи середню ефективність використання активів для заданої сукупності підприємств-конкурентів. Таке еталонне значення прибутку рекомендовано визначати на основі розробленої регресійної моделі, яка характеризує залежність прибутку до оподаткування від розміру активів. Аналогічні моделі також можуть бути використані для цілей прогнозного аналізу, оскільки дають змогу дослідити поведінку окремих показників ефективності залежно від зміни обраного фактора. Для проведення узагальнюючої оцінки ефективності та повноти використання ресурсного потенціалу торговельних підприємств запропоновано інтегральний показник, на основі якого визначено рейтинг конкурентних позицій досліджуваних компаній.Практичне використання авторського методичного підходу дає змогу провести бенчмаркінг, здійснити порівняльну оцінку результатів діяльності компанії з результатами конкурентів; визначити конкурентні переваги або слабкі сторони своєї діяльності, пов’язані з недостатньо повним використанням свого ресурсного потенціалу; сприяє ефективному пошукові додаткових внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності; цей підхід може бути використаний для розроблення операційних стратегій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності компаній.