Досліджено якісний склад та кількісний розвиток фіто- і зоопланктону впродовж вегетаційного сезону в нагульних ставах господарства ТЗОВ «Карпатський водограй» та надано їх сапробіологічну характеристику під час вирощування риби. Встановлено, що фітопланктон нагульних ставів був представлений 112-ма та 117-ма видами та внутрішньовидовими таксонами, які належали до 6-ти систематичних відділів водоростей: Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta, Bacillariophyta, Chlorophyta та Chryzophyta. Основу видового складу фітопланктону обох ставів формували представники відділу зелених водоростей до 55,0% загальної кількості виявлених видів, субдомінантами виступали представники відділів евгленових (до 19,0 %) та діатомових (до 16,0 %) водоростей. Кількісний розвиток фітопланктону досліджених водойм характеризувався високими показниками, середньосезонна чисельність перебувала в межах 541195,5±220309,7–280652,3±91524,2 тис. кл./дм3, а біомаса – 52,4±19,6–53,87±22,69 мг/дм3. Проте основу як чисельності (80,8–92,5%), так і біомаси (34,6–69,7 %) фітопланктону формували синьозелені водорості, які менш цінні для кормового зоопланктону та риб фітопланктофагів. Видове різноманіття зоопланктону було незначним, усього в нагульних ставах ідентифікували 18 та 17 видів, що належать до трьох основних груп організмів – Rotifera, Cladocera, Copepoda. Основу видового різноманіття в обох ставах формували гіллястовусі (53,0‒55,0 %) та веслоногі (28,0‒29,0 %) ракоподібні. Частка коловерток не перевищувала 17,0‒18,0 % від загальної кількості виявлених видів. Тобто за фауністичним спектром зоопланктон був кладоцерно-копеподного типу, що є бажаним для рибницьких ставів. Кількісний розвиток зоопланктону цих водойм був низьким, середньосезонні показники не перевищували 48,89±29,09–74,98±37,15 тис. екз./м3 за чисельністю та 1,06±0,66–1,54±0,75 г/м3 за біомасою, що вказує на активне споживання цієї кормової ніші наявною іхтіофауною водойм. Аналіз сапробіологічної характеристики фіто- і зоопланктону нагульних ставів показав, що основу видів-індикаторів сапробності як за фітопланктоном (до 70,0 %), так і за зоопланктоном (до 46,0 %) становили β-мезосапроби. Середні за вегетаційний сезон індекси сапробності за фітопланктоном були на рівні 1,83±0,07–1,85±0,05, за зоопланктоном – 1,52±0,16–1,76±0,26, які відповідають ІІ класу якості води, категорії «досить чисті», що свідчить про задовільний екологічний стан ставів цього господарства.