Subjectivity in metaphor translation: a case for Russian translation of English metaphors of depressive emotions

Abstract

This paper focuses on the theoretical concept of subjectivity in the translation of metaphors of depressive emotions in W. Styron’s Darkness visible: A memoir of madness into Russian. In his memoir, the author interprets his emotions and names them via metaphors; these interpretations are driven by images in the author’s mind. An image-driven interpretation in translation is a creative act of ascribing a meaning to a word in the source language and of finding a word to capture this meaning in the target language. This act is driven by images ‘drawn’ in the translator’s mind. Mental images as non-propositional objects in the mind are verbalized by words of languages based on propositional structures. This entails semantic losses to translation, minimized by finding words in the target language that make optimal descriptions for the author’s mental images. This paper suggests a hypothesis that metaphor translation is based on their interpretations driven by the translator’s mental images. The theoretical framework of study treats metaphor translation in terms of optimality rather than accuracy of translation. The article uses the subjectivity argument to show that mental images are the translator’s but not the author’s. Subjectivity locks the translator into their own experiences and consequently makes impossible a full compliance of translator’s and the author’s shared phenomenal consciousness. An empirical analysis of metaphorical creativity based on E. Menikov's translation of W. Styron's metaphors of depressive emotions shows that Russian translation often lacks the images that the author uses as the basis for English creative metaphors: on the one hand, the translator's interpretation is conditioned by images that differ from the author's, on the other, some of the author's images are missing from the translation. According to the embodied mind theory, in translation of metaphorical concepts, the degree of creativity is the smallest for conveying universal metaphors and the highest for conveying their contextual variants. The obtained results and conclusions will contribute to the understanding of creativity in the translation of unconventional metaphors.

Emotions in the Linguistic Worldview: A Cognitive Linguacomparative Analysis of Emotion Names in English and Ukrainian

“…поняття семіосфери за Ю. М. Лотманом. 69 У мовному семіозисі мислення, на думку С. А. Жаботинської, 70 мапує світ (фрагментарно і часто викривлено репрезентує інформацію про світ), а мова у свою чергу мапує мислення. Оскільки люди, як вказує О. С. Кубрякова, 71 за допомогою мови беруть світ у своє володіння, слово як знак стає інструментом освоєння світу людиною, а слово як символ, за визначенням М. М. Маковського, 72 показує, в який саме спосіб світ був освоєний людиною.…”

“…2023. № 12 (69). P. 194-203. https://doi.org/10.34069/AI/2023.69.09.17 непропозиційною думкою (бачення світу; ця думка феноменальна і модальна, 23 й неконцептуальна 24 ) й пропозиційною думкою (розуміння світу; ця думка амодальна, 25 й концептуальна 26 ), що явлені в словах мови.…”

Translation: The Word That Converted Into an Image

“…Ментальні образи є непропозиційними об'єктами у мисленні (non-propositional objects in the mind) і, як такі, є невимовними (ineffable), тобто непередаваними словами людської мови [9; 16; 17]. Так, ментальні образи не залежать від слів у тому, що стосується їх формування і збереження (formation and retention) у мисленні, і лише у спілкуванні з'являється необхідність описати ці образи словами мови: необхідність обрати слово для опису ментального образу, і при цьому ми розуміємо, що такий опис може бути лише оптимальним, але ніколи такий опис не буде повним [19]. Справжній перекладач використовує слова для «малювання» образів у мисленні.…”

“…Кероване ментальними образами тлумачення слів відіграє ключову роль у професійному комунікативному посередництві [22]. У перекладі, це посередництво між індивідуальними свідомостями [19] і між культурами [20]. Зміст мислення зазнає змін як в акті усвідомлення (awareness) цього змісту людиною, так і в акті опису цього змісту словами (naming), що відбувається вже після усвідомлення.…”

“…Тлумачення схоплює дух змісту і переносить цей дух від однієї індивідуальної свідомості до іншої і від однієї культури до іншої за допомогою слів мови. Перекладач сприймає використані автором слова вихідної мови; ці слова через свої значення надають перекладачеві доступ до ментальних образів, що їх автор «побачив» оком свого мислення (saw with his mind's eye) і «намалював» словами; перекладач має інтерналізувати (must internalize) ці образи, тобто «побачити» їх оком свого мислення (to see with his own mind's eye), і потім описати ці образи словами мови перекладу, «малюючи» їх знову [19]:…”