Symptomatic management of a child with cyclic vomiting syndrome

Mettu, Shanthan; Animireddy, Dwitha; Kanumuri, Pratej Kiran; Muppa, Radhika

doi:10.1136/bcr-2016-216499

Cited by 2 publications

(1 citation statement)

References 1 publication

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Вторичный ацетонемический синдром возни-кает на фоне различных инфекционных и сома-тических заболеваний, хирургической патологии: инфекционного токсикоза; ОРВИ с гипертерми-ческим синдромом, патологии желудочно-ки-шечного тракта, сопровождающейся признаками интоксикации, холестаза; токсического пора-жения печени с нарушением кишечной микро-флоры [3,8]. Причиной вторичного синдрома ацетонемической рвоты у детей может быть так-же голодание, избыток жиров в пище [6].…”

Section: Introductionunclassified

Корекція Метаболічних Порушень При Ацетонемічному Синдромі У Дітей На Фоні Функціональних Розладів Біліарного Тракту

Belousova

Shutova

Solodovnichenko

et al. 2021

View full text Add to dashboard Cite

Актуальність. Ацетонемічний синдром (АС) — один з найбільш частих патологічних станів у дітей. Особлива увага приділяється комплексній терапії, що спрямована на купірування метаболічних порушень при ацетонемічному кризі у дітей. Мета: вивчення ефективності застосування препарату Гепаргін® при лікуванні дітей з ацетонемічним синдромом на підставі аналізу динаміки клінічних та лабораторних показників. Матеріали та методи. Були проаналізовані результати обстеження і лікування 40 дітей віком 3–10 років з АС на фоні функціональних розладів біліарного тракту. Обстеження проводилося за загальноприйнятою схемою [10]. Для діагностики рівня кетонових тіл у сечі використана методика визначення ацетоацетату в сечі, згідно з якою ступінь кетонурії оцінювався від «+» до «++++». Усі пацієнти отримували базисну терапію відповідно до протоколів лікування та Гепаргін®. Курс лікування становив 5 днів. Результати. Дані спостереження відображають позитивну динаміку. При проведенні тесту на наявність кетонурії на момент надходження були отримані наступні дані: у 17 (42,5 %) пацієнтів — «++++», у 15 (37,5 %) — «+++», у 3 (7, 5 %) — «++» і у 5 (12,5 %) — «+». У першу добу значно (на 76,5 %) зменшилася кількість дітей із показником «++++» та на 87 % — з «+++». Із третьої доби кетонурія не визначалася. Висновки. Застосування препарату Гепаргін® в комплексній терапії АС у дітей показало його ефективність у швидкій регресії і купіруванні клінічних симптомів. Використання даного препарату для корекції метаболічних порушень при кетоацидозі патогенетично обґрунтовано. Гепаргін® добре переноситься, зручний у застосуванні у дітей з раннього віку. Результати проведеного спостереження дозволяють рекомендувати Гепаргін® як доповнен-ня до базисної терапії при лікуванні ацетонемічних станів у дитячому віці.

show abstract

Section: Introductionunclassified