No abstract

Актуальність пов’язана із значним поширенням патології верхніх відділів травного каналу в дітей, що в більшості випадків обумовлена патогенним впливом Helicobacter pylori (Hp). Сучасні стратегії ерадикації передбачають проведення ад’ювантної терапії. Мета дослідження: оцінити клінічну ефективність застосування симбіотика Лактіалє як ад’ювантної терапії в рамках ерадикаційних схем у дітей різного віку з патологією верхніх відділів травного каналу. Матеріали й методи. Під спостереженням перебували 70 дітей із Hp-асоційованою патологією верхніх відділів травного каналу віком від 5 до 18 років. Пацієнтів розподілено на 2 групи залежно від використання симбіотика. Діагноз верифікували з використанням фіброгастроскопії, ендоскопічної рН-метрії, визначення Нp-інфекції, морфологічного дослідження. Результати статистично обробляли. Результати використання в пацієнтів 1-ї групи симбіотика Лактіалє як ад’ювантної терапії в рамках стандартних педіатричних схем ерадикації Hp засвідчують доцільність і високу ефективність такого лікування. Позитивними були динаміка скарг, відсутність побічних ефектів і добра переносимість препаратів на фоні прийому симбіотика, збільшення на 10 % ефективності ерадикації порівняно зі стандартними схемами, що збігається з результатами інших досліджень. Визначено позитивний вплив симбіотика на процеси якісного загоєння виразок та значне посилення протизапального ефекту в пацієнтів основної підгрупи з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Низький результат ерадикації, отриманий у пацієнтів з функціональними розладами, можна вважати прогнозованим. Про це свідчать і останні погоджувальні висновки експертів: ефективність ерадикації в пацієнтів із функціональною диспепсією не перебільшує 15–30 %. Висновки. Використання симбіотика Лактіалє як ад’ювантної терапії в рамках ерадикаційних схем у дітей різного віку з Hp-асоційованою патологією верхніх відділів травного каналу є доцільним, суттєво підвищує ефективність ерадикації, покращує переносимість препаратів, прихильність пацієнтів до лікування.

Призначення пробіотичних штамів для профілактики антибіотик-асоційованої діареї (ААД) у дорослих і дітей на сьогодні є стандартною схемою як віт­чизняних, так і європейських протоколів лікування. Сахароміцети Saccharomyces boulardii належать до дріжджових пробіотиків. Їх принциповою відмінністю від бактеріальних пробіотиків (Lactobacіllus та ін.) є стійкість до дії антибіотиків. У зв’язку з цим Saccharomyces boulardii можуть застосовуватися одночасно з антибіотиками для профілактики виникнення побічних явищ з боку травного тракту, викликаних антибіотикотерапією (перш за все ААД). Вибір у цій ситуації бактеріального пробіотика менш вдалий, оскільки антибіотики можуть пригнічувати активність введених бактерій. Важливо зазначити, що Saccharomyces boulardii не здатні передавати стійкість до дії антибіотиків патогенним бактеріям, у той час як у бактеріальних пробіотиків такий потенціал існує. Результати виконаних клінічних досліджень свідчать про високу ефективність та безпечність Saccharomyces boulardii в профілактиці та лікуванні антибіотик-асоційованої діареї в дітей. В Україні цей пробіотик представлений лікарським засобом Ентерол®.

В настоящее время запор у детей, особенно первых лет жизни, является одной из основных жалоб, которые предъявляют родители как на приеме у педиатра, так и у гастроэнтеролога. Несмотря на разработку современных международных рекомендаций по ведению данной группы больных, у отечественных педиатров до сих пор наблюдается искаженное представление о терапии и профилактике запоров у детей. В статье обсуждаются вопросы диагностики и терапии функциональных запоров у детей. Описаны рекомендации по диагностике и комплексной профилактике и лечению функциональных запоров у детей с включением слабительных препаратов, приводятся собственные наблюдения и опыт применения полиэтиленгликоля 4000 (макрогол) в терапии запоров у детей.

В статье рассмотрены функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста. Частота функциональных гастроинтестинальных расстройств является чрезвычайно высокой во всех возрастных группах, но у детей раннего возраста функциональные заболевания фактически являются вариантом нормы — наиболее часто практическому врачу приходится сталкиваться с функциональными нарушениями пищеварения именно у детей раннего возраста, что обусловливает повышенный интерес педиатров к их этиологии, патогенезу и терапии. Наиболее распространенными гастроинтестинальными нарушениями являются младенческие колики, срыгивания и запор: они составляют большую часть жалоб, с которыми родители детей первого года жизни обращаются к педиатру. Несмотря на то, что эти расстройства не представляют большой опасности для жизни и, как правило, не оказывают существенного влияния на здоровье детей в будущем, они в значительной степени влияют на качество жизни, приводят к большому количеству неоправданных госпитализаций, применению избыточной фармакотерапии, нарушают психологический климат в семье. Поэтому коррекцию функциональных гастроинтестинальных расстройств целесо­образно проводить не при помощи медикаментов, а путем назначения продуктов функционального питания, в частности заменителей грудного молока, которые получают дети, находящиеся на искусственном вскармливании. Вопросы, связанные с применением смесей, являющихся заменителями грудного молока, особенно способных корректировать малые пищеварительные дисфункции, являются актуальной темой для обсуждения клиницистов и врачей педиатрического профиля.