ВИКОРИСТАННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА "ГЕПАДИФ" ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГЕМОБЛАСТОЗАМИРезюме. За даними сучасних епідеміологічних і статистичних досліджень, останнім часом в Україні відзначено значне зрос-тання частоти захворюваності на хронічну патологію печінки. Перебіг супроводжується виснаженням системи антиоксидант-ного захисту, на тлі якого розвивається хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями, що негативно впливають на функціональний стан печінки. Мета дослідження -вивчити ефективність комбінованого гепатопротектора "Гепадиф" в складі комплексної терапії у хворих із гемобластозами. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 33 хворих із гемобластозами (3 -гострими лімфобластними лейкозами, 5 -гострими мієлобластними лейкозами, 13 -із хронічними лімфоїдними лейкеміями та 11 пацієнтів із хронічними мієлоїдними лейкеміями) віком від 32 до 67 років. середня тривалість захворювання становила 4-6 років. Усім хворим про-водили ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД ОЧП) та біохімічні показники функції печінки, а саме, аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, білірубін, лужну фосфатазу, тімолову та сулемові проби. Результати досліджень та їх обговорення. Окрім скарг основного захворювання (а це загальна слабість, недомагання, тяжкість у нижніх кінцівках, головокружіння), хворих турбувала тяжкість та відчуття розпирання у правому підребер'ї, нудота. Інколи була жовтяничність шкіри та слизових оболонок. При УЗД ОЧП у 17 пацієнтів спостерігалось збільшення розмірів печінки. У середньому вона була збільшена за рахунок як правої частки, так і лівої. У 27 хворих було підвищення алТ та асТ, в 11 пацієнтів також відмічалось підвищення білірубіну за рахунок непрямої фракції. активність процесу переважно відповідала середньому -67,7 % та вираженому -22,3 % ступенням. У процесі отримання як моно-, так і поліхіміотерапії активність ви-раження токсичного впливу на стан функції гепатоцитів посилювалася, на що вказувало підвищення печінкових проб. Так, показники алТ та асТ підвищувалися, також спостерігалось збільшення лужної фосфатази, білірубіну за рахунок непрямої фракції. У 8 хворих із гемобластозами була жовтячність шкіри та склер. Висновки. У комплексному лікуванні хворих із гемобластозами обґрунтованим є застосування комбінованого препарату "Гепадиф", що має широкий спектр фармакологічної дії, а саме, детоксикаційний, антигіпоксичний, протизапальний, мета-болічний ефекти його компонентів. Такий широкий спектр фармакологічної дії препарату визначив можливість використання його в комплексному лікуванні хворих із гемобластозами як для лікування токсичних гепатитів, так і його профілактики. У пацієнтів, які отримували терапію гепадифом на тлі цитостатичної терапії, виявлено статистично достовірну нормалізацію біохімічних показників, які характеризували стан функції печінки. Корекція стану печінки дозволила провести в усіх хворих заплановане цитостатичне лікування. Після закінчення курсу моно-чи поліхіміотерапії у жод...