The climate-forming ability of Magnoliaceae Juss. family in urban landscapes phytocenosis

Svietlova, Nataliia; Badanina, Vladislava A.; Kazantsev, Taras; Palagecha, R.; Taran, Nataliya

doi:10.31174/send-nt2020-224viii27-05

Cited by 2 publications

(1 citation statement)

References 4 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…Враховуючи сучасні різкі коливання умов зростання рослин, викликані глобальними змінами клімату та урбанізацією середовища, технології озеленення міст передбачають здійснення підбору видів не лише за декоративними, але й за адаптаційними ознаками на основі морфофізіологічних та анатомічних досліджень, у тому числі мікроморфологічних досліджень листкових пластинок із залученням методів електронної скануючої мікроскопії, методу кореляційних плеяд, бездеградаційного методу на основі фенотайпінгу флуоресценції хлорофілів, стану продихового апарату (Svietlova et al, 2018, Svietlova et al, 2020Demchenko et al, 2019;Futorna et al, 2019).…”

Section: постановка проблемиunclassified

Ультраструктура Поверхні Листків Видів Роду Viburnum L. Флори України

Павленко-Баришева,

Футорна,

Баданіна

2024

BHT

View full text Add to dashboard Cite

Мета роботи. Дослідження ультраструктури поверхні листкової пластинки видів роду Viburnum L. флори України: V. opulus L., V. lantana L., V. tinus L. у зв’язку з необхідністю відбору стрес витривалих високодекоративних рослин за для озеленення антропогенно трансформованих урболандшафтів. Методологія. Матеріали відібрані в Гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (KW) та Гербарій Львівського університету імені Івана Франка (LW) з різних точок ареалу. Використані методи світлової та сканувальної електронної мікроскопії. Наукова новизна. За допомогою методів світлов ї та сканувальної електронної мікроскопії детально досліджено ультраструктуру поверхні листків трьох видів роду Viburnum флори України. Встановлено ознаки, за якими види розрізняються. Серед таких ознак рельєф листкової пластинки: у V. opulus рельєф остеогребінчастий на адаксиальній поверхні та гребнеохоплювальний на абаксиальній; у V. tinus – горбкуватий та дрібногорбкуватий (відповідно), у V. lantana – остеогребінчастий на обох поверхнях. Крім того, види розрізняються типом кутикули (у V. tinus кутикула гладенька, у двох інших видів – складчаста); типом та ступенем розвитку епікутикулярного воску. Кристалоїдний віск спостерігається у всіх видів, проте у V. opulus він представлений гранулами, у двох інших видів – пластинками, зрідка гранулами. Кірка зустрічається зрідка у V. opulus та V. tinus. Найбільшу кількість воскових відкладів мають листкові пластинки V. tinus, найменшу – V. opulus. Розміщення воскових відкладів неоднорідне. Висновки. Вивчена мікроморфологічна будова ультраструктури листкової пластинки трьох видів роду Viburnum флори України. В результаті аналізу мікроморфологічних особливостей листка виявлені спільні для видів ознаки, та такі, за якими вони чітко розрізняються. Досліджені види характеризуються гіпостоматичним типом листкової пластинки, парацитними продихами, добре розвиненим епікутикулярним воском, більш інтенсивним опушенням на адаксиальній поверхні. Відмінними ознаками є рельєф поверхні, типи воскових відкладів, тип трихом (у V. opulus та V. lantana наявні 3-5-осьові зірчасті трихоми, у V. tinus такі трихоми відсутні; лише у V. lantana наявні залозки) та їх локалізація, тип та співвідношення продихових апаратів (у V. opulus переважають аномоцитні продихи, V. lantana – парацитні, V. tinus наявні лише – парацитні).

show abstract

Section: постановка проблемиunclassified

Ультраструктура Поверхні Листків Видів Роду Viburnum L. Флори України

Павленко-Баришева,

Футорна,

Баданіна

2024

BHT

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Anatomical structure of leaves in Magnolia kobus, M. obovata, M. denudata in the first stages of ontogenesis

Badanina,

Futorna,

Demchenko

et al. 2024

Regul. Mech. Biosyst.

View full text Add to dashboard Cite

In the ontogenesis of woody plants in general, and magnolia species in particular, the virginal age is quite long, and therefore is critically important from the point of view of selecting optimal conditions for growing plants. The study was conducted on biennial plants of deciduous magnolias: Magnolia kobus Sarg., M. obovata Thunb., M. denudata Desr. The studied plants were at the beginning of the virginile stage of development. The material for the investigation is selected from plants, which were planted by us in the research area of A. V. Fomin Botanical Garden of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. In this study, we used scanning electron and light microscopes to examine the ultrastructure of the surface of leaves of the studied species. The histological characteristics of the leaves of the studied species are similar. They are hypostomatic. Their stomata are of the paracytic type, they are evenly distributed on the abaxial surface of the leaves. The epidermal cells of the studied species of the genus Magnolia have tortuous (cells located on the periphery of the leaf) or straight (cells located on the veins) outlines and rectangular (cells located on the veins) or flattened (cells placed on the periphery of the leaf) projection. The cuticle is relatively thin, located on both the abaxial and adaxial surfaces of the leaves. Epicuticular wax is observed of three types in the studied species: films (M. denudata), crust (M. kobus, M. obovata) and wax granules (M. denudata, M. obovata). The amount of wax and pubescence is greater on the abaxial surface in M. obovata; very weak pubescence and waxy layer is observed only on the abaxial surface of the leaf in M. kobus, weak pubescence is present on both sides in M. denudata. In all species of the genus Magnolia pubescence is simple, formed by hairs that "accompany" the veins. There are two main types of lamina relief in the studied species: reticular (M. obovata, M. denudata (subtype reticular-collicular)) and pitted (M. kobus). The species clearly differ in this feature, so we believe that the type of relief of the lamina can be used as an additional diagnostic feature to distinguish species of the genus Magnolia. Magnolia denudata is characterized by a small number of stomata, while M. obovata and M. kobus are characterized by their average number. The Stomata Index varies from 2.8 in M. denudata to 1.02 in M. kobus. The lamina is the thickest in M. obovata, the thinnest is in M. kobus, but the total thickness of the epidermal tissue as a percentage of the thickness of the leaf is, in descending order: M. denudata (29%), M. kobus (24%), M. obovata (18%). The mesophyll varies from homogeneous-spongy (in M. kobus) to layered (in M. obovata, M. denudata) type. The number of layers of cells that form the mesophyll in all studied species is from 4 to 6. Thus, M. kobus is characterized by the least specialized type of mesophyll. The vascular system in the studied plants is represented by small central and lateral vascular bundles. The ground tissue is present only in the central and large side bundles. In the early stages of ontogenesis the studied plants are typical mesophytes with hypostomatic leaves adapted to exist in sufficiently moist conditions in soil and air. In practical terms, the results of investigation can be used to select optimal conditions for growing plants at the initial stages of ontogenesis.

show abstract

The climate-forming ability of Magnoliaceae Juss. family in urban landscapes phytocenosis

Cited by 2 publications

References 4 publications

Ультраструктура Поверхні Листків Видів Роду Viburnum L. Флори України

Ультраструктура Поверхні Листків Видів Роду Viburnum L. Флори України

Anatomical structure of leaves in Magnolia kobus, M. obovata, M. denudata in the first stages of ontogenesis

Contact Info

Product

Resources

About