The End of The Road

Hermanson, Sean

doi:10.4000/ejas.12057

Cited by 3 publications

(1 citation statement)

References 8 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Гностики та герметики теж наголошували на концепції внутрішньої божественної іскри всередині людини. На відміну від багатьох дослідників роману Маккарті, ми, разом із Шоном Германсоном, бачимо світло в кінці «Дороги» [15]. У фіналі роману, після смерті батька, через три дні, хлопчика знаходить тепло одягнений та озброєний мисливець, «ветеран», від якого пахне деревним димом, і забирає кудись із собою -ми дізнаємося, що в нього є дружина (напевно, віруюча), яка згодом буде спілкуватися з хлопчиком, та двоє дітей -хлопчик і дівчинка.…”

unclassified

“Pilgrim Fathers” and “The Road” (In Memory of Cormac McCarthy)

Krynytska

2023

"Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National Universit

View full text Add to dashboard Cite

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка «БАТЬКИ-ПІЛІГРИМИ» І «ДОРОГА» (ПАМ'ЯТІ КОРМАКА МАККАРТІ) У статті вивчається мотив пілігримства в постапокаліптичному романі Кормака Маккарті «Дорога» в контексті національної культурної міфології США. Авторка наголошує на важливості хронотопу дороги для американської літератури, який поєднує біблійне і національне. Переселення пуритан у Новий Світ наслідувало вихід євреїв з Єгипту, а перші колоністи вважали себе пілігримами. На прикладі творів пуритан виокремлено основні складники концепції пілігримства -віру, призначення, стійкість, готовність до випробувань, жертовність, духовне керівництво. Розглянуто спільні риси антиутопії та єреміади як пророчого дискурсу з метою повернення громади на правильний шлях (оплакування минулого, критика теперішнього, страх перед майбутнім). Простежено наявність тропів єреміади в романі («обрані», «криза через неспроможність підтримувати заповіт», «вихід», «місія в пустелі», «благодать провидіння» тощо). У міфологічному часопросторі роману квест приймає форму пілігримства до Атлантичного океану -в напрямку, протилежному рухові перших поселенців, ніби в пошуках повернення до точки відліку. Утім, у світі розпаду всіх часових і суспільних зв'язків така місія стає деконструкцією традиційних історій про пілігримів, зокрема «Походу паломника» Джона Баньяна. З одного боку, лінійна подорож батька й сина, сповнена небезпеки та випробувань, веде в гори, аналогічно сходженню на небеса героя Баньяна. Але, з іншого, якщо паломник Баньяна отримує божественну винагороду, то герої Маккарті зберігають людяність і любов на тлі нігілізму буття, у стані повної безвиході. Етична поведінка героїв стає свого роду спокутою за гріхи всього людства. Робиться висновок, що Маккарті балансує між релігію і нігілізмом, надією і зневірою, фізикою і метафізикою, сном і реальністю, реконструкцією та деконструкцією міфологем пілігримства, спокути та месіанства, а притчовий характер оповіді виводить її з національного на універсальний міфічний рівень.

show abstract

unclassified